Формуємо профілі у академічному ліцеї громади. Яких помилок важливо уникнути?

Реформа профільної середньої освіти спрямована на поліпшення якості освіти й надання учням можливості обрати профіль навчання, який відповідає їхнім зацікавленням та планам на майбутнє. Тому питання формування профілів потрібно розглядати не просто як якесь організаційне чи кадрове рішення, а як механізм реалізації права дитини на якісну профільну середню освіту.

Засновник ліцею, згідно зі статтею 32 Закону України «Про повну загальну середню освіту», для започаткування та проведення освітньої діяльності комунального ліцею має забезпечити відповідність такого закладу освіти вимогам, що визначені цим Законом, положенням про ліцей та ліцензійними умовами, у тому числі щодо функціонування не менше двох класів за трьома профілями навчання на рівні профільної середньої освіти  та забезпечення здобуття учнями профільної середньої освіти відповідно до профілів навчання з навчальним навантаженням та з можливістю обрання учнями навчальних предметів (інтегрованих курсів, інших освітніх компонентів) в обсягах, що визначаються законодавством.

Відповідно до Державного стандарту профільної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2024 р.  № 851, підходи до формування профілів навчання визначаються типовою освітньою програмою (затверджує МОН)  та освітніми програмами закладів освіти, які забезпечують здобуття профільної середньої освіти (далі – академічні ліцеї), і реалізуються через модельні навчальні програми та навчальні програми з певних освітніх компонентів (навчальні предмети, інтегровані, зокрема міжгалузеві, курси, навчальні модулі тощо). 

Оскільки йдеться про визначення освітньої траєкторії учнів, кадрову політику ліцею та ефективність використання ресурсів громади на роки вперед, рішення щодо формування профілів в академічному ліцеї має бути спільним  стратегічним вибором як засновника, так і ліцею та  базуватися на реалістичному аналізі, партнерстві з усіма зацікавленими сторонами й відповідальності за майбутнє дітей. А низка можливих помилок може мати довгострокові й дороговартісні наслідки.

Один із найбільших ризиків - формування профілів без реального попиту здобувачів освіти. Профілі, сформовані без урахування освітніх запитів старшокласників, це, насамперед, порушення їхнього права на повну загальну середню освіту. Крім того, такі профілі не наповнюються, створюючи ризик недобору учнівського контингенту і згодом потребують додаткового дофінансування або перегляду. Для управлінця це означає нераціональне використання ресурсів громади та втрату часу, який неможливо компенсувати. Тому дослідження інтересів, освітніх запитів і планів старшокласників — не формальність, а ключова умова життєздатності профілю.

Із цією проблемою безпосередньо пов’язана інша - орієнтація виключно на наявні ресурси, а не на потреби дітей. Логіка «які вчителі/навчальні кабінети у наявності -  такий профіль і запровадимо» підміняє стратегічне планування фасадним компромісом та нав’язує учням чуже рішення.  Дуже важливо скоригувати пропозицію профілів під запит, передбачаючи, в тому числі,  інструменти кадрового й матеріально-технічного підсилення ліцеїв. Тим паче, що відповідно до  Закону України «Про повну загальну середню освіту»  засновникам ліцеїв необхідно до 1 вересня 2027 року забезпечити ліцеї належною матеріально-технічною базою, обладнанням, доступом до мережі Інтернет, відібрати на конкурсних засадах педагогічних працівників, провести конкурс на посаду керівника закладу освіти та вжити інших необхідних дій, визначених відповідними планами та законодавством (розділ Х Прикінцеві та Перехідні положення, пункт 5.2.). 

Ще однією пасткою  можуть стати крайнощі з кількістю освітніх профілів. Пам’ятаємо, що менше трьох профілів – це недотримання вимог законодавства, зокрема вищезгаданої вже статті 32 Закону України «Про повну загальну середню освіту». З іншого боку - бажання «задовольнити всіх» часто призводить до розпорошення ресурсів: нестачі вчителів, перевантаження педагогів, зниження якості навчання. Водночас важливо надати можливість здобувачам освіти обирати профілі із різних кластерів (мовно-літературного, STEM, суспільно-гуманітарного). 

Іншою помилкою було б запровадження  в академічному ліцеї профілів без належного методичного обґрунтування. Таке обгрунтування має враховувати освітньо-галузеву належність (чітка відповідність одній або кільком освітнім галузям), функціональність (назва відображає зміст і спрямованість профілю), змістову цілісність (наявність чіткого фокусу на групі предметів або одному предметі), відповідність кластерній моделі (належність до одного з трьох визначених кластерів) та методологічну єдність (для полі-предметних профілів – спільна методологічна основапредметів). Тобто, не може бути, наприклад, хіміко-філологічного чи історико-психологічного, інженерно-соціологічного профілів. 

Важливо також не допустити ситуації, коли профіль запроваджується на один-два роки. 

Профільна середня освіта здобувається три роки і складається з першого циклу - профільно-адаптаційного (10-й рік навчання) та другого циклу - профільного (11-12-й роки навчання), що створює передумови для врахування вікових та індивідуальних особливостей, потреб та інтересів здобувачів освіти, виявлення та надолуження освітніх втрат, а також формування індивідуальної освітньої траєкторії здобувачів освіти на підставі їх усвідомленого вибору (передбачене Державним стандартом профільної середньої освіти).

Окремої уваги потребує комунікація з батьками та громадськістю. Відсутність відкритого діалогу породжує недовіру, чутки й опір навіть обґрунтованим рішенням. Пояснення логіки вибору профілів, демонстрація переваг і чесна розмова про обмеження значно знижують соціальну напругу й формують спільну відповідальність за результат.

У підсумку варто пам’ятати: недостатня підготовка та помилки у формуванні профілів коштують громаді значно дорожче, ніж вчасно ухвалене складне рішення. Добре продумані, організовані та забезпечені профілі ефективні, і це вагома інвестиція в успішний академічний ліцей і майбутнє громади.

Проєкт DECIDE впроваджується ГО DOCCU та PHZH International Projects in Education за підтримки Посольства Швейцарії в Україні.