Майже половина українських учнів не знають математики — результати тестів PISA-2022: у чому причина?

Міністерство освіти отримало результати міжнародного дослідження PISA-2022, метою якого є оцінювання знань з математики, природничих дисциплін та читання. Результати вийшли гіршими, ніж раніше. Розбираємось, чому так сталося.

Міністр освіти Оксен Лісовий також позначив, що результати дослідження у 2022 році гірші, проте це має декілька важливих акцентів для української системи освіти. Окрім того, ці цифри є цілком очікувані. Розберімось докладніше, що означає це дослідження та чому навчальні здібності дітей значно знизились.

Україна та Програма міжнародного оцінювання учнів

Вперше до цієї програми наша держава долучилася у 2016 році, разом з іншими 79 країнами світу. Головна мета дослідження, яке проводять з 1997 року — це порівняти освітні системи через вимірювання компетенції учнів з трьох базових навичок: читання, математика та природні дисципліни. Крім того, велика увага у дослідженні PISA приділяється вивченню факторів, що впливають на успішне навчання учнів.

Проводять дослідження кожні три роки, починаючи з 2000 року, проводячи тестування навичок та знань 15-річних учнів, яке триває дві години. Вважається, що в більшості країн саме в цьому віці учні закінчують середню школу й вже попередньо обирають майбутню професію та освіту. Саме тому важливо на цьому етапі оцінити його когнітивні здібності. При цьому, PISA не перевіряє рівня навчальних досягнень учнів, натомість оцінює наскільки учень зможе використовувати знання й уміння, отримані в школі, за можливих життєвих труднощів і викликів.

Чому вимірюють рівень навичок за трьома напрямками:

✔ Читацька грамотність визначається як здатність особи до широкого розуміння тексту, пошуку нової інформації, її відтворення та використання, а також формування власних виводів, переказ змісту. Окрім того, цей тест допомагає також порахувати рівень читання, адже сьогодні відзначається велика тенденція його зниження, про що говорять фахівці.

✔ Математична грамотність — здатність до визначення й усвідомлення ролі математики в сучасному світі, а також судження щодо базових понять, уміння використовувати ці знання в особистих цілях та суспільному житті.

✔ Природничі науки допомагають побачити уміння пояснювати наукові явища, робити висновки про них, усвідомити вплив науки та технологій на зміну матеріального, інтелектуального та культурного середовищ.

Чому тест PISA — не про оцінки?

Найбільше, що турбує ініціаторів тесту — це не просто рівень знань, а вивчення усіх чинників, що впливають на дітей під час навчання. Саме тому учасники Програми заповнюють спеціальну анкету про різноманітні боки їхнього життя. В анкеті відмічаються:

1. Міграційні процеси

2. Гендерна політика навколо

3. Соціально-економічний стан родини 

4. Піклування та підтримка з боку батьків

5. Навчання в ранньому дитинстві

6. Мотивація до навчання

7. Задоволення від науки

8. Повага до інших.

Такі ж анкети заповнюють й в адміністрації закладів, де проводять тестування, щоб дослідити вплив на результати тестування та кваліфікацію вчителів, навчальні плани, методики викладання, час на навчання та можливості як всередині класу, так і поза її межами. Зрозуміло, що за результатами тестування більше питань буде до вчителів та адміністрації, адже саме вони відповідають за навчальний процес, на який припадає 70% успіху дітей у навчанні.

Дослідження PISA здійснюється в три етапи (підготовчий, пілотний, основний):

✔ Під час підготовчого етапу відбувається переклад та адаптація тестових матеріалів, а також анкет для опитування учнів та адміністрацій навчальних закладів.

✔ Пілотний передбачає апробацію завдань та інструментарію дослідження до контексту країн-учасниць.

✔ В основний  період проводиться тестування, підготовка міжнародного та національного звітів.

У чому мета PISA в Україні?

Найголовніший аспект тестування — це отримання правдивої інформації про готовність молодих громадян до повноцінного життя в сучасному суспільстві відповідно до міжнародних стандартів. Окрім того, важливо також розуміння чинників, що впливають на ефективність освіти, можливість приймати рішення та формувати освітню політику.

Результати тесту зможуть стати основою для змін у навчанні. Відповідальність за проведення дослідження несе Український центр оцінювання якості освіти, а виконання на Інститут освітньої аналітики.

Головні проблеми освіти, що показало дослідження PISA-2022

За даними дослідження, порівняно з попереднім тестом за 2018 рік, Україна опустилася на 12 балів (з 453 до 441), з природничих дисциплін — на 19 балів (з 469 до 450), з читання – на 38 балів (з 466 до 428). Таким чином виходить, що кожен четвертий 15-річний учень має низький рівень читацької, математичної та природничої грамотності. Лише 58% українських учнів досягли базового рівня математичної грамотності, 59% – базового рівня читацької грамотності та 66% – базового рівня природничо-наукової грамотності.

"Цифри для нас невтішні, але цілком передбачувані, зважаючи на ті умови, в яких ми перебували, в яких перебували наші діти та наша освіта", — сказав Лісовий у ході презентації дослідження.

Дослідження проводилося в жовтні 2022 року на підставі двогодинного тестування, кількість учасників склала 3876 зі 164 закладів освіти у 17 областях та Києві. Міністр освіти Оксен Лісовий зауважив, що погіршення результатів повʼязані з тривалими обмеженнями через пандемію COVID-19 та неготовність системи освіти до цього, повномасштабну війну, а також стрес.

Однак, Лісовий також зауважує, що зниження результатів відзначається не лише в Україні, але й в інших країнах. Причини усюди майже однакові:

✔ Пандемія. Довготривалий процес дистанційного навчання, до того ж організований нашвидкуруч та у багатьох аспектах не адаптований, знизив якість навчання. До того ж відбилося також відсутність колективу та дисципліни.

✔ Розвиток соцмереж. За останні пʼять років соцмережі та Інтернет досягли небувалого розвитку й все сильніше втягують до процесу підлітків. У 2022 здійснили прорив у штучному інтелекті, який також може бути небезпечним для розвитку дитини, про це ми до речі, писали окремо.

✔ Загальна ситуація у світі та стрес. Зниження рівня сприйняття також повʼязане з війнами та конфліктами у світі, а також відображенням цих процесів у соцмережах, що впливає на дітей депресивно. 

✔ Відсутність контролю. При дистанційному навчанні контроль за рівнем знань не здійснюється у школі, а вдома батьки найчастіше не можуть забезпечити якісного контролю за виконанням домашніх завдань. Загалом, це давнішня проблема, ще у 2020 році освітянам була цікава тема скасування домашніх завдань.

А яка ситуація з рівнем освіти за кордоном?

Міністр освіти Оксен Лісовий заявив, що тенденція зниження результатів відзначається не лише в Україні, а й в інших досліджуваних країнах. Визнаємо, що він повністю правий. Ось що знайшла Всеосвіта, досліджуючи тему цих тестів:

✔ Ізраїль. Дослідження також виявило суттєве зниження сприйняття інформації школярами. Цікава тенденція, що учні релігійних шкіл навпаки, покращили свої результати. А от у державних школах ситуація складніша. Найкращі результати вийшли з читання, а найгірші — з математики.

✔ Японія, Сингапур та Південна Корея. Учні азійських країн показали найвищі результати, особливо з математики та природничих наук. Цікаво, що це тенденція — вже кілька разів саме азійські школярі отримують перше місце на тестуванні.

✔ Країни Євросоюза. Франція, Німеччина та Польща показали також найнижчий результат у тестуванні. А от Естонія вже черговий раз знаходиться у лідерах з математики, проте висновки з читання показують гірші результати.

До речі, про те, що через пандемію рівень освіти почав падати, говорив також колишній міністр освіти Сергій Шкарлет.