Ігор Лікарчук: Результати дослідження PISA-2022 в Україні є цілком очікуваними

Автор: Ігор Лікарчук, екскерівник Українського центру оцінювання якості освіти.

Чомусь всі жахаються і дивуються результатам участі українських учнів в PISA-2022? А на мою думку, результати очікувані. І не стільки через війну і дистанційку, як із чотирьох причин:

1. Ігноруємо закон діалектики про переростання кількісних змін у якісні. Забуваючи, що якісні – не завжди означає позитивні. У даній ситуації, від захмарної кількості т. з. «реформ», відбулись негативні якісні зміни. І не потрібно у тому звинувачувати вчителів. Реформатори і агенти змін докерувалися. Нагадую слова Наполеона: «Немає поганих армій, є погані полководці».

2. В учнів відсутня мотивація здобувати знання. Здобувачів освіти перетворили на отримувачів освіти, що не одне й те саме. Отримане й здобуте власною працею має різну вартість: номінальну і споживчу. У Сінгапурі, Філіппінах, Китаї, Японії учні біжать до школи і цінують можливість здобути освіту. Тому ці країни за результатами PISA були і є на перших місцях. У нас – біжать від школи. Якби не політика примусу – то взагалі б не ходили.

3 У вчителів відсутня мотивація якісно працювати і професійно зростати. Незважаючи на внутрішні системи забезпечення якості освіти, сертифікації, атестації, вебінари, квести, конкурси, рейтинги, олімпіади. Але враховуючи низьку оплату праці, зрівнялівку в нарахуванні зарплати, відсутність реальних критеріїв оцінки роботи педагога.

Учитель став ніким і нічим. Вага бюрократії дотискає тих, хто лишився. Нових немає і не буде. Проаналізуйте результати прийому на педагогічні спеціальності останніх трьох років…

4. Полінувалися зробити роботу над помилками після PISA–2018. Як і після TIMSS–2007 і TIMSS–2011. Замінили її на шоу. Шоу після оприлюднення результатів цих досліджень закінчилося, і все пішло звичною дорогою…

Війна, тривоги, психологічні та соціальні проблеми лише ускладнили ситуацію. Отож і маємо те, що маємо.

Хоч насправді ситуація ще гірша від тієї, що показала PISA.