Мистецька освітня галузь у 8 класі НУШ: реалізація Держстандарту та навчального плану

Готуємось до початку 2025/2026 навчального року

У межах підготовки до 2025/2026 навчального року наша команда підготувала узагальнений матеріал, у якому розглянуто особливості впровадження мистецької освітньої галузі в 8 класі. У ньому представлено основні положення чинної нормативної бази, вимоги Державного стандарту та розподіл навчального навантаження.

Навчальний план для 8-х класів

Із 2025/2026 навчального року учні 8-х класів навчатимуться Типовою освітньою програмою у новій редакції, затвердженою наказом МОН від 09.08.2024 №1120. У межах цієї програми впроваджується Типовий навчальний план (ТНП), який визначає:

• орієнтовний перелік навчальних предметів та інтегрованих курсів для реалізації кожної освітньої галузі, а також орієнтовний перелік міжгалузевих інтегрованих курсів;

• розподіл   навчального   навантаження   за   роками   навчання між навчальними предметами / інтегрованими курсами, яке орієнтоване на діапазон  мінімальної та  максимальної  кількості  годин  у  межах  кожної  освітньої  галузі;

• години навчального навантаження для перерозподілу між освітніми компонентами (це різниця між сумарною мінімальною кількістю годин для  відповідного  року  навчання і гранично допустимим річним навчальним навантаженням). 

Кількість  годин  на  вивчення  окремих  навчальних  предметів та  інтегрованих  курсів  у  ТНП орієнтована на мінімальну кількість навчальних годин, визначену Держстандартом.

Діапазон навчального навантаження становить:

• мінімальна кількість годин – 1 година;

• максимальна – 2 години;

• різниця по галузі – 1 година.

Мінімальна кількість годин (1 година) може бути розподілена на вивчення Інтегрованого курсу мистецтва або вивчення навчальних предметів:

• Образотворче мистецтво – 0,5 години;

• Музичне мистецтво – 0,5 години.

Заклад освіти може додавати в навчальний план і інші вибіркові освітні компоненти, навчальні програми яких:

• отримали  гриф  «Рекомендовано  Міністерством  освіти  і  науки  України»  / «Схвалено для використання в освітньому процесі» в установленому порядку;

• розроблені закладом освіти на основі модельної навчальної програми і затверджені педагогічною радою.

Години навчального навантаження для перерозподілу між освітніми компонентами можна використовувати для:

• збільшення кількості годин на обов’язкові освітні компоненти до максимальної кількості годин для відповідної освітньої галузі;

• вивчення вибіркових освітніх компонентів;

• для проведення індивідуальних консультацій і групових занять, зокрема для подолання втрат у навчанні.

Рішення про перерозподіл годин між освітніми галузями, навчальними предметами та/або інтегрованими курсами ухвалює педагогічна рада, яка затверджує освітню програму закладу освіти.

Реалізація Держстандарту: орієнтири для оцінювання результатів навчання учнів у мистецькій освітній галузі

Мистецька освітня галузь включає 4 групи споріднених результатів навчання, а саме:

І. Пізнання різних видів мистецтва, інтерпретація художніх образів, досвід емоційних переживань, ціннісне ставлення до мистецтва

У цій групі компетентнісний потенціал галузі реалізується через такі загальні результати навчання учнів: 

• Пізнання мови різних видів мистецтва. Держстандартом передбачено, що школярі мають навчитися пояснювати особливості художньої мови творів різних видів, жанрів і стилів мистецтва та встановлювати зв’язки між народним і професійним мистецтвом.

• Аналіз, інтерпретація та критична оцінка художніх образів. Навчальний прогрес характеризується тим, що учні сприймають твори різних видів, жанрів, стилів (напрямів тощо) мистецтва, аргументовано інтерпретують твори та формулюють своє ціннісне ставлення до них, досліджують синтез мистецтв у творах, зв’язки між видами мистецтва і встановлюють зв’язки між мистецтвом, життям і різними галузями знань.

ІІ. Художньо-образне, асоціативне мислення під час творчої діяльності в різних видах мистецтва

У цій групі компетентнісний потенціал галузі реалізується через такі загальні результати навчання учнів:

• Творення різними засобами і способами. До конкретних результатів навчання учнів відноситься їхні вміння реалізовувати художні ідеї/задуми в різних видах і жанрах мистецтва та використання етномотивів у власній творчості.

• Імпровізація. Конкретними результатами навчання учнів визначено вміння імпровізувати (експериментувати, поєднувати, візуалізувати тощо) художніми засобами (зокрема цифровими) для реалізації мистецької ідеї, пропонувати різні варіанти втілення, самостійно обирати види художньої діяльності для імпровізації.

• Естетичне перетворення навколишнього середовища. Передбачається, що у ході базового циклу навчання учні навчаться спостерігати, досліджувати навколишнє середовище, стежити за мистецькими подіями, явищами, фіксувати ідеї для творчості та естетично перетворювати предметне середовище, виявляючи громадянську позицію.

ІІІ. Пізнання себе через взаємодію з різноманітними мистецькими об’єктами; розвиток емоційного інтелекту

У цій групі компетентнісний потенціал галузі реалізується через такі загальні результати навчання учнів:

• Оцінювання власних мистецьких здобутків. Держстандартом передбачено, що школярі мають навчитися критично оцінювати власні досягнення за обраними критеріями та визначати способи вдосконалення вмінь.

• Демонстрація власних досягнень. Навчальний прогрес характеризується тим, що учні демонструють створене, реагують на інформацію та аналіз від інших осіб, аргументують і можуть дискутувати, відстоюючи свою позицію у власній творчій діяльності.

• Взаємодія з іншими особами через мистецтво. Конкретними результатами навчання учнів є вміння аргументувати свою позицію під час обговорень творів мистецтва, виконувати різноманітні ролі, співпрацюючи в групах над мистецькими і дослідницькими проектами, виявляти толерантність і доброзичливість під час порівняння різних творчих ідей.

• Регулювання власного емоційного стану засобами мистецтва. Держстандартом визначено, що школярі мають навчитися аналізувати власні емоції від творів різних видів мистецтва та виражати різноманітні почуття у процесі художньо-творчої діяльності.

IV. Використання інформаційного середовища у власній творчості та художній комунікації

У цій групі компетентнісний потенціал галузі реалізується через такі загальні результати навчання учнів:

• Створення мистецького медіатексту в процесі художньої комунікації. Конкретними результатами навчання учнів визначено вміння створювати, обробляти та з урахуванням відповідальності поширювати мистецький медіатекст і самостійно застосовувати спосіб художньої комунікації відповідно до форми передавання інформації.

• Добір та оцінка джерел інформації про мистецтво. Передбачається, що у ході базового циклу навчання учні навчаться розрізняти первинні і вторинні джерела інформації для власного художнього пізнання і здобуття знань про мистецтво.

• Виявлення культури використання авторського твору. Навчальний прогрес характеризується тим, що учні вміють визначати функції знаків охорони авторського права, дотримуються авторського права, знають, для чого існують вільні ліцензії, усвідомлено використовують цитати із посиланням на автора, виявляють і з урахуванням відповідальності використовують ліцензований/ авторський продукт, зокрема у власній мистецькій діяльності.