Математична освітня галузь у 8 класі НУШ: реалізація Держстандарту та навчального плану

Готуємось до початку 2025/2026 навчального року

Щоби підтримати вчителів у процесі підготовки до наступного етапу впровадження реформи НУШ у 2025/2026 навчальному році, наша команда підготувала комплексний матеріал, присвячений особливостям реалізації математичної освітньої галузі в 8 класі. У ньому ми зібрали ключову інформацію про чинну нормативну базу, зокрема про вимоги Держстандарту та розподілу навчального навантаження.

Навчальний план для 8-х класів

Із 2025/2026 навчального року учні 8-х класів навчатимуться за оновленою Типовою освітньою програмою, затвердженою наказом МОН від 09.08.2024 №1120. У межах цієї програми впроваджується Типовий навчальний план (ТНП), який визначає:

• орієнтовний перелік навчальних предметів та інтегрованих курсів для реалізації кожної освітньої галузі, а також орієнтовний перелік міжгалузевих інтегрованих курсів;

• розподіл   навчального   навантаження   за   роками   навчання між навчальними предметами / інтегрованими курсами, яке орієнтоване на діапазон  мінімальної та  максимальної  кількості  годин  у  межах  кожної  освітньої  галузі;

• години навчального навантаження для перерозподілу між освітніми компонентами (це різниця між сумарною мінімальною кількістю годин для  відповідного  року  навчання і гранично допустимим річним навчальним навантаженням). 

Кількість  годин  на  вивчення  окремих  навчальних  предметів та  інтегрованих  курсів  у  ТНП орієнтована на мінімальну кількість навчальних годин, визначену Держстандартом.

Діапазон навчального навантаження для вивчення навчальних предметів математичної освітньої галузі становить: 

• мінімальна кількість годин – 4 години;

• максимальна – 7 годин;

• різниця по галузі – 3 години.

Мінімальна кількість годин (4 години) може бути розподілена на вивчення Інтегрованого курсу «Математика» або на вивчення таких предметів:

• Алгебра – 2,5 години;

• Геометрія – 1,5 години.

Заклад освіти може додавати в навчальний план і інші вибіркові освітні компоненти, навчальні програми яких:

• отримали  гриф  «Рекомендовано  Міністерством  освіти  і  науки  України»  / «Схвалено для використання в освітньому процесі» в установленому порядку;

• розроблені закладом освіти на основі модельної навчальної програми і затверджені педагогічною радою.

Години навчального навантаження для перерозподілу між освітніми компонентами можна використовувати для:

• збільшення кількості годин на обов’язкові освітні компоненти до максимальної кількості годин для відповідної освітньої галузі;

• вивчення вибіркових освітніх компонентів;

• для проведення індивідуальних консультацій і групових занять, зокрема для подолання втрат у навчанні.

Рішення про перерозподіл годин між освітніми галузями, навчальними предметами та/або інтегрованими курсами ухвалює педагогічна рада, яка затверджує освітню програму закладу освіти.

Реалізація Держстандарту: орієнтири для оцінювання результатів навчання учнів у математичній освітній галузі

У межах реалізації Держстандарту орієнтири для оцінювання результатів навчання згруповано за чотирма групами споріднених результатів навчання, а саме:

І. Дослідження ситуацій і виокремлення проблем, які можна розв’язати із застосуванням математичних методів.

У цій групі компетентнісний потенціал галузі реалізується через такі загальні результати навчання учнів: 

•  Вирізнення ситуацій із повсякденного життя, які розв’язуються математичними методами. Навчальний прогрес характеризується тим, що учні вміють вирізняти та виокремлювати проблемні ситуації, що розв’язуються математичними методами.

•  Дослідження, аналіз даних і зв’язків між ними, оцінка їх достовірності та доцільності використання. Держстандартом визначено, що під час базового циклу навчання школярі навчаться досліджувати проблемну ситуацію за допомогою різноманітних джерел інформації, добирати та та інтерпретувати дані й встановлювати взаємозв’язки.

•  Прогнозування результатів розв’язання проблемної ситуації. Конкретним результатом навчання є вміння учнів визначати результат розв’язання проблемної ситуації, та припускати можливість існування альтернативного варіанта розв’язання.

ІІ. Моделювання процесів і ситуацій, розроблення стратегій, планів дій для розв’язання проблемних ситуацій

У цій групі компетентнісний потенціал галузі реалізується через такі загальні результати навчання учнів: 

• Сприймання і перетворення інформації математичного змісту. Держстандартом передбачено, що учні навчаться добирати, впорядковувати, фіксувати та перетворювати звукову, текстову, графічну інформацію математичного змісту та висловлювати власні судження.

• Розроблення стратегії розв’язання проблемних ситуацій. До конкретних результатів навчання учнів відноситься вміння шукати різноманітні підходи та визначати власний спосіб розв’язання проблемної ситуації.

• Створення математичної моделі проблемної ситуації. Передбачається, що у ході базового циклу навчання учні навчаться визначати компоненти проблемної ситуації та взаємозв’язки між ними, здійснювати перехід від абстрактного до конкретного і навпаки та будувати математичну модель проблемної ситуації. 

• Представлення результатів та конструктивне обговорення розв’язання проблемної ситуації. Конкретними результатами навчання учнів є формулювання,  відображення та представлення результатів розв’язання проблемної ситуації у зручній для сприйняття формі.

ІІІ. Критичне оцінювання процесу та результату розв’язання проблемних ситуацій

У цій групі компетентнісний потенціал галузі реалізується через такі загальні результати навчання учнів: 

• Оцінка даних проблемної ситуації, необхідних і достатніх для її розв’язання. Навчальний прогрес характеризується тим, що учні вміють оцінювати необхідність і достатність даних для розв’язання проблемної ситуації й прогнозувати результат залежно від зміни наявних даних.

• Критична оцінка способів розв’язання та різних моделей проблемної ситуації, вибір раціонального шляху її розв’язання. Держстандартом передбачено, що школярі мають навчитися оцінювати різні способи розв’язування та різні моделі проблемної ситуації, добирати відповідну математичну модель з кількох можливих.

IV. Розвиток математичного мислення для пізнання і перетворення дійсності, володіння математичною мовою

У цій групі компетентнісний потенціал галузі реалізується через такі загальні результати навчання учнів: 

• Мислити математично. Передбачається, що школярі навчаться визначати зв’язки між математичними об’єктами та об’єктами реального світу, пов’язувати та узагальнювати різні елементи математичних знань і вмінь, визначати недоліки у власних математичних знаннях і вміннях та сприяти їхньому усуненню.

• Застосування математичних понять, фактів і послідовності дій для розв’язання проблемних ситуацій. Передбачається, що школярі навчаться доцільно добирати математичні поняття, факти та послідовність дій для розв’язання проблемних ситуацій, виконувати операції з математичними об’єктами з використанням приладдя та інформаційно-комунікаційних технологій. 

• Володіння математичною термінологією, її ефективне використання. Конкретними результатами навчання учнів визначено вміння учня читати та розуміти тексти математичного змісту, формулювати математичні поняття і факти, доцільно та правильно використовувати математичну термінологію і символіку.