Джерело: Освіторія
Освітні втрати українських дітей у 2026 році шокують. Про це розповідають директори шкіл та вчителі різних регіонів. Чи варто продовжити навчання у червні? Чи планують школи надолужувати освітні втрати влітку? Які формати літніх занять практикують у школах різних регіонів? Зібрали у матеріалі практичні рішення для вчителів та адміністрацій шкіл.
Чи навчатимуться українські учні в червні через освітні втрати?
Один з найскладніших навчальних років в Україні добігає кінця. І хоча в постанові Кабміну зазначено, що він триватиме до 30 червня 2026 року — фактичну дату завершення навчальних занять і початку канікул визначає педагогічна рада кожного закладу освіти. До прикладу, в Києві навчальний рік завершується 29 травня й останній дзвоник пролунає цього ж дня. У червні заклади освіти працюватимуть у форматі додаткових занять і програм підтримки учнів. Школи можуть організувати:
• компенсаторні заняття для надолуження матеріалу;
• психологічну підтримку;
• практичні заняття: «Захист України», тактична медицина, мінна безпека, цивільний захист, цифрова грамотність.
А як все відбуватиметься на практиці? Поділитися досвідом навчання для подолання освітніх втрат у червні ми попросили директорів і вчителів шкіл як у селах прифронтових територій, так і у великих містах.
✺
«Освітні втрати за останній рік шокують. Заохочуємо дітей приходити на консультації в червні і в літній табір із заняттями у формі гри з української та англійської мов»
Андрій Олійник, директор ліцею № 5 імені Г. Романової Камʼянської міської ради, фіналіст премії Global Teacher Prize Ukraine
У нашому ліцеї освітній процес завершується 29 травня, і з 1 червня ми йдемо на канікули. У червні починає роботу наш літній табір, і саме в його програму закладаємо надолуження освітніх втрат. Крім основної програми на дітей чекають заняття в цікавих форматах від учителів української й англійської мов. Це вікторини, ігри, активності, які люблять діти початкової школи в застосунку «Вивчаю — не чекаю». А оскільки ми ще й працюємо з різними громадськими організаціями, то очікуємо майстерки й активності від психологів, ігрових педагогів та спортсменів.
Учням 5–11-х класів запропонуємо консультації з різних предметів: очно або в онлайн-форматі — їх вестимуть учителі, які ще не пішли у відпустку. Зазвичай на такі консультації тривалістю 30-40 хвилин ми закладаємо перші два тижні червня.
Чи обов’язкові ці консультації? Ні, але ми звертаємо увагу батьків конкретних учнів на ці заняття й радимо їх відвідувати, якщо в дитини є нагальна потреба покращити навчальні результат.
Освітні втрати цьогоріч відчутні як ніколи. Ми відслідковували їх і минулого року. Але після проведення адміністративних контрольних робіт у кінці цього року (тести створювали вчителі кожної кафедри окремо) побачили сумну картину. Не всі здобувачі освіти засвоїли програму на тому рівні, на який претендують. І ось таким учням ми пропонуємо додаткові заняття у формі консультацій у червні.
За моїми спостереженнями, найбільше освітніх втрат учні демонструють з математики та української мови. Чому саме математика? Коли лунає повітряна тривога, повноцінно продовжити урок на високому рівні в укритті практично неможливо. З української мови учні 11-х класів писали легкий диктант, але 25% написали на початковому рівні. Для мене це був шок.
Із кожним роком освітні втрати поглиблюються. Відчувається, що і вчителі виснажені, і мотивація дітей втрачається, хоча фантастичних інструментів для зацікавлення учнів стає дедалі більше. Але всі ми розуміємо: головна причина — у хронічній втомі учасників освітнього процесу. Наш ліцей, до прикладу, працює в три зміни (через місткість укриття), і третя зміна починає навчання о 13:30. Пізнавальна активність і увага дітей, які приходять працювати в третю зміну, значно нижчі, ніж у дітей, які приходять зранку.
Які посібники, матеріали і застосунки добре працюють для надолуження освітніх втрат у нашому ліцеї?
Предметні посібники від ГО «Навчай для України», застосунок «Вивчаю — не чекаю»
✺
«У наш освітній простір «Сонцеграй» приходять навіть випускники — там є можливість поспілкуватись наживо і надолужити освітні прогалини»
Катерина Корзун, директорка Олексіївського ліцею Покровської сільської ради, фіналістка премії Global Teacher Prize Ukraine
Наш заклад освіти розташований у зоні активних бойових дій. Освітній процес відбувається в дистанційному форматі: діти навчаються вдома і приєднуються до уроків в режимі онлайн. Протягом навчального року в нас не було вимушених канікул, пов’язаних з блекаутами, тому завершуємо його 29 травня.
А для наших одинадцятикласників, які складатимуть НМТ, організуємо на початку червня індивідуальні та групові заняття. Це дасть можливість вчителям-предметникам адресно попрацювати з тими дітьми, у яких є труднощі або які потребують додаткового часу для засвоєння, узагальнення матеріалу. Ми це робимо, бо розуміємо: діти потребують нашої уваги й підтримки.
Подолання освітніх втрат — дуже важливий напрямок роботи нашого закладу. Надолужувати прогалини в знаннях намагаємося протягом усього навчального року. Дуже помічним у цьому став для нас безпечний освітній простір «Сонцеграй». Він облаштований у найпростішому укритті силами БФ «За майбутнє України». Його найбільша цінність — учні та навіть батьки з дошкільнятами можуть прийти сюди і ОЧНО позайматися, побути в колі однодумців. Попит настільки великий, що до нас приходять навіть ті діти, які вже після 9-го класу продовжили навчання в училищах, технікумах. Бо хочуть спілкування наживо.
У нашому «Сонцеграї» у дітей є змога:
– отримати індивідуальні консультації;
– позайматись із психологом;
– надолужувати освітні втрати разом із тьюторами.
У процесі подолання освітніх втрат ми приділяємо увагу базовим навичкам: читання, математичні вміння. Використовуємо переважно завдання, орієнтовані на практику, повторюємо через діяльність. У нас багато інтерактивних активностей, щоб діти жвавіше вмикались і не втрачали мотивацію.
Робота з подолання освітніх втрат для мене як директорки — це не так про академічні знання і надолуження програми, як про відновлення в дітях впевненості у власних знаннях, створенні відчуття успіху. А ще ми хочемо дати їм відчуття психологічної безпеки, позакласного спілкування. Усе це підтримує наших школярів у складних умовах, у яких опинився наш освітній заклад. Адже цього року в нашому Нікопольському районі дуже сильно погіршилася безпекова ситуація. Помітно, що мотивація педагогічних працівників і здобувачів освіти падає.
Враховуємо і те, що зараз уже кінець навчального року. Я бачу, що багато дітей налякані, тривожні, розгублені. Їм потрібна наша психологічна підтримка, але водночас і вчителі цього потребують! Адже дорослі не завжди мають ресурс для того, щоб надавати цю психологічну підтримку дітям.
Тож наразі наша головна мета — зберегти життя й дати дітям відчуття безпеки. Якщо в більшості областей є повітряні тривоги, то в нас окремо ще є «загроза артилерійського обстрілу», «атака FPV-дронів». І ми щодня повторюємо дітям алгоритм, як реагувати на кожну із цих загроз.
✺
«У 10-му класі вчимо з дітьми з нуля,
що таке дієслово і прикметник»

Олександр Черкас, викладач Київського військового ліцею, поет, фіналіст Global Teacher Prize Ukraine
11-й клас нашого військового ліцею завершує навчання 29 травня, а ось 10-й клас продовжує навчання у два перші тижні червня. Кожен учитель-предметник у кінці року виходить з розумінням, який рівень знань в учнів з його предмета, і бачить прогалини в конкретних темах. Тож ці два тижні учні надолужуватимуть саме ці прогалини. Навчання не обов’язкове, силою дітей за парти ніхто не саджатиме. Але учнів з початковим рівнем знань чи з великою кількістю пропусків наполегливо проситимуть, скажімо так, віднавчатись у червні.
Освітні втрати українських дітей у 2026 році величезні. Коли я взяв на початку вересня 10-й клас — уявити не міг, що в більшості учнів не буде бази з мови, і нам доведеться вчити морфологію практично з нуля. Простий підрахунок: це саме ті діти, які навчалися дистанційно на початку широкомасштабної війни і виконували «завдання, які кинула вчителька у Vіber». Читайте між рядків — ці завдання ніхто не виконував, а бази з української мови (про літературу просто мовчу) так і не було закладено. Це означає, що всі мої пояснення на нові теми даремні, і треба починати все з основ — пояснювати частини мови, де дієслово, а де прикметник. Цим і займались! Бо є розуміння: діти в цьому не винні. Ось і в червні ми з 10-класниками будемо «підтягувати базу», яка допоможе їм набрати хороші бали на НМТ наступного року. Лексикологію й фразеологію теж, думаю, встигнемо повторити.
✺
«Соціальне шкільне підприємництво допомагає надолужувати знання з базових предметів»

Олег Слушний, директор Вінницького ліцею № 20, фіналіст Global Teacher Prize Ukraine
Освітні розриви та втрати поглибились за останній рік, бо спрацьовує «ефект снігової кулі». Насправді, теорія надолужити й нівелювати втрати працює з умотивованими учнями, а ще важливим аспектом залишається взаємодія і співдія педагогів і родини. Важливо, щоб знання були цінністю для всіх учасників освітнього процесу, тоді спрацює ефект синергії. Досить вагомий відсоток здобувачів мають критичні втрати по знаннях, які впливають на подальшу здатність вивчати предмети і бути успішними у засвоєнні знань.
У нашому ліцеї є окрема Стратегія з надолуження освітніх втрат і розривів, що спирається на побудову індивідуальної освітньої траєкторії. Щороку ми вносимо в цю стратегію доповнення. На проміжних етапах навчання обов’язково діагностуємо прогалини і складаємо план кореляції для кожного навчального предмета. Зі свого досвіду скажу, що якогось універсального «чарівного рішення» для подолання прогалин у навчанні немає. Працює лише системний підхід, де поєднуються діагностика, гнучкість навчання і підтримка дітей.
У мене як у директора є улюблений лайфхак з подолання освітніх втрат: шкільне соціальне підприємництво для учнів різного віку. Ми працюємо на сортувальних станціях, займаємося культивуванням добрива з використанням каліфорнійських черв’ячків для переробки гілок і листя, а також побутових і харчових відходів. Усе це дозволяє створювати біогумус, який потім використовуємо для підгодовування своїх зелених насаджень. Окремо реалізуємо технологію ресайклінгу — вчимося давати друге життя вживаним речам. А ще виготовляємо екоторбинки для взуття й походів у магазин та вощанки, що допомагають довше зберігати продукти харчування і не використовувати харчову плівку. Також вирощуємо мікрогрін для проєкту «Розумний город» — це такий малий бізнесінкубатор, що дозволяє дітям різнобічно себе проявити. Діти розуміють: щоб пройти повний цикл від посіву до продажів, треба мати відповідні знання, які вони отримують не лише на уроках.
Усе це дозволяє учням комплексно надолужувати знання з базових предметів, щоб виконати те чи те завдання. Також щороку після завершення останнього дзвоника ми оздоровлюємо учнів у пришкільних таборах. До оздоровлення додали ще одну мету — надолужити й поглибити знання наших учнів. Навіть у назві табору це тепер зазначено: Profi Camp. Ненав’язливо поєднуємо освітній процес із відпочинком та оздоровленням. Також проводимо профорієнтаційні заходи, у цікавій для дітей формі надолужуємо освітні втрати і розриви. Підсумовуючи — соціальне шкільне підприємництво допомагає надолужувати знання з базових предметів.
Допомагають надолужити освітні втрати й різноманітні STEM-заходи в ліцеї — це і виявлення прогалин у процесі підготовки, і нові знання. А під час днів самоврядування учні середньої і старшої школи проводять заняття для молодших учнів, і так більш грунтовно вивчають різні теми — це їх дуже мотивує.
Коментарі
Додати коментар