Що таке реформа старшої школи й чому вона потрібна? З 2027 року в Україні запроваджується профільне навчання у старшій школі (10–12 класи). Це дасть учням можливість обирати профіль навчання і предмети / курси з огляду на зацікавлення та плани на майбутнє.
Ми зібрали найпоширеніші запитання, які ставлять учні, батьки, освітяни й громади про реформу старшої школи, розклали всі відповіді «по поличках», а також підготували добірку карток із чіткими поясненнями, щоб розвінчати міфи та припущення.
Докладніше про реформу «Профільна» читайте на сайті profilna.mon.gov.ua.
- Що таке реформа старшої школи й чому вона потрібна?
З 2027 року в Україні стартує профільне навчання у старшій школі (10–12 класи). Це частина реформи «Нова українська школа», мета якої — поліпшити якість освіти й дати учням можливість обрати профіль навчання, який відповідає їхнім зацікавленням та планам на майбутнє.
- Як відбуватиметься навчання згідно з реформою?
Учні отримають можливість обирати:
• профіль навчання;
• частково предмети / курси в межах профілю;
• предмети / курси поза профілем (для розширення світогляду).
Навчання відбуватиметься в академічних ліцеях, у яких має бути багато учнів на паралелі (орієнтовно 100). Саме так можна забезпечити вибір профілів і предметів / курсів — завдяки обʼєднанню учнів у групи. Окрім того, більшість ліцеїв мають бути відокремленими від 1–4 класів та бажано 5–9 класів.
- Чи означає реформа, що всі ліцеї будуть далеко від дому?
Планування мережі ліцеїв базується на ГІС-картографуванні та доступності. Максимальна відстань — до 30 км, у багатьох випадках — ближче (10–20 км). До ліцеїв буде організовано підвезення учнів.
За результатами дослідження, проведеного у 2024 році Київським міжнародним інститутом соціології на замовлення МОН і проєкту DECIDE (серед понад 80 тис. респондентів), 72% учнів 10–11 класів погодилися б навчатися в більш віддаленому закладі, якщо там створено кращі умови та забезпечено підвезення.
Більшість батьків також погодилася підтримати таку модель, якщо буде організовано підвезення, а відстань — прийнятною.
- Чи закриватимуть початкові школи й гімназії внаслідок реформи?
Реформа не стосується початкових шкіл (1–4 класи). Вони залишаються максимально наближеними до місць проживання маленьких учнів. Також реформа не має на меті закриття гімназій (шкіл до 9 класу).
Змінюється лише структура старшої школи — учні профільної школи (10–12 класи) навчатимуться окремо від початкової та за найкращого сценарію — від 5—9 класів.
- Чи правда, що в ліцеях не буде 1–9 класів?
Повністю відокремлені ліцеї — це ідеал, до якого прагне реформа. Утім, ліцеї зможуть мати 5–9 класи за рішенням засновника.
- Навіщо відділяти старші класи?
1. Учні старших класів мають освітні, соціальні й психологічні особливості, тому важливо вибудовувати інший підхід до навчання.
2. Більше свободи закладу: можливість відходити від класно-урочної системи, навчати у змінних групах або викладати курси впродовж кількох місяців, а не всього навчального року.
3. Традиція залишатися в 10 класі свого закладу освіти звужує вибір учнів. Натомість ознайомлення з іншими освітніми можливостями сприяє їхній самореалізації.
- Навіщо встановлювати вимоги щодо мінімальної кількості учнів у ліцеї?
Щоб у ліцеї було достатньо учнів для організації кількох профілів і вибіркових курсів. Це дає змогу кожному учню обрати те, що цікаво саме йому. Що більше учнівських груп можна створити, то більше варіантів навчання.
- Чи буде збережено безперервність освіти, якщо школи будуть поділені?
Модель «1–4 класи — початкова школа, 5–9 — гімназія, 10–12 — ліцей» успішно працює в більшості європейських країн. Безперервність освіти забезпечується не завдяки фізичній прив’язаності до одного закладу, а логічній послідовності етапів освіти, орієнтованості на індивідуальні потреби учнів та якості освітнього процесу на кожному рівні.
- Чи обмежить реформа можливості учнів із сільської місцевості?
Навпаки. Зараз діти в селах часто навчаються в маленьких класах з обмеженим вибором профілів (чи його відсутністю) і браком вчителів. Наприклад, на 5 вересня 2024 року три й більше предметів у селах викладали 20,72% учителів (у містах — 6,23%). Тобто в селах учителів набагато частіше довантажують годинами з інших предметів. Це тимчасовий вихід, коли не вистачає вчителів з певних предметів. Окрім того, так учителі отримують більше педагогічне навантаження, якого бракує в малій школі через відсутність великої кількості класів.
Така стратегія не може бути постійною і веде до погіршення якості освіти в довгостроковій перспективі. Ліцеї дадуть учням із сіл доступ до якісної освіти, ширшого вибору профілів, поглибленого вивчення предметів і сучаснішого обладнання. Окрім того, вони стануть центрами тяжіння для кваліфікованих учителів.
Коментарі
Додати коментар