Що геть не так з оцінюванням результатів навчання здобувачів базової середньої освіти, або про двоконтурну систему оцінювання результатів навчання здобувачів компетентнісної освіти

Автор: Іван Осадчий, вчитель фізики і математики, доктор педагогічних наук

У серпні 2024 року МОН України оприлюднило РЕКОМЕНДАЦІЇ щодо оцінювання результатів навчання здобувачів освіти відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти [1] (далі –  Рекомендації), які зразу ж стали предметом жорсткої критики, і її гострота не знижується й нині. Важливо усвідомлювати те, що педагоги не сприйняли нововведення не через неготовність до змін або ж відсутність повної інформації про пропоновані новації, а навпаки – усім педагогам-практикам зразу ж стало зрозуміло, що ці матеріали вкрай низької якості, містять сумнівні й суперечливі твердження, не мають нічого спільного з практичною діяльністю вчителя в сучасних закладах освіти, а їх впровадження матиме негативні, навіть руйнівні наслідки для системи освіти країни.

1. Як законодавчо визначено систему оцінювання результатів навчання здобувачів базової середньої освіти?

У п. 8 статті 17 Закону України «Про повну загальну середню освіту» [3] вказано, що «система та загальні критерії оцінювання результатів навчання учнів» визначається МОН України, а в пункті 4 цієї ж статті зазначено, що «річне оцінювання та державна підсумкова атестація здійснюються за системою оцінювання, визначеною законодавством, а результати такого оцінювання відображаються у свідоцтві досягнень». Із зазначено випливає, що спроби експертів, методистів або ж педагогічних спільнот чи керівників закладів освіти запропонувати, а то й зобов’язати вчителя використовувати якийсь свій варіант системи оцінювання є незаконними. Натомість в країні має існувати нормативно-правовий акт, який визначає систему оцінювання результатів навчання, зокрема учнів гімназій, але його немає. Звертаю увагу й на те, що в НУШ результатами навчання є компетентності – нові, якщо їх порівнювати із такими звичними для педагогів видами результатів навчання як знання та вміння, педагогічні об’єкти  і щодо способів та засобів  їх формування, і щодо  оцінювання рівня їх сформованості в учнів. Тому важливо усвідомлювати, що система оцінювання повинна бути науково обґрунтованою,  практично апробованою та законодавчо визначеною, адже відповідно до п.1 статті 17 цього ж закону «кожен учень має право на справедливе, неупереджене, об’єктивне, незалежне, недискримінаційне та доброчесне оцінювання результатів його навчання» [3].

2. Яка головна риса й найбільша цінність базової/гімназійної освіти?

Головною і визначальною рисою базової/гімназійної освіти є те, що учні починають вивчати навчальні предмети – системні відображення відповідних наук, а їхня структура і зміст  не визначається довільно, а зумовлюється структурою і змістом цих наук. Вивчаючи навчальні предмети учні опановують науковий метод пізнання оточуючого світу й самих себе, здобувають знання й уміння, які належать до «золотого фонду» надбань людської цивілізації, у них формується  фундамент (основа) наукової картини світу. Важко переоцінити важливість саме змісту навчальних предметів, які вивчають учні в гімназії, а тому й не дивно, що автори модельних навчальних програм і підручників/посібників так прискіпливо «прописують» зміст навчального предмета, структурують його спочатку за змістовими лініями, розділами та/або темами, а вже в них детально розкривають зміст навчального матеріалу, види навчальної діяльності та очікувані результати навчання учнів, а саме: розуміє …, розпізнає …, читає …, формулює …, описує …, наводить приклади …, записує …, пояснює …, розв’язує …, будує …, складає …, створює … тощо. І саме ось ці конкретні очікувані результати навчання з навчальних предметів і є найбільшою цінністю базової/гімназійної освіти. Саме ці здатності, які є самоцінними,  набуває учень, і саме їх здобування учнівством уможливлює й  «оплачує» держава/громада, створюючи й утримуючи гімназії.

3. Як в Україні формується зміст базової/гімназійної освіти?

Нині в Україні застосовується  покрокова процедура деталізації змісту базової/гімназійної освіти. Виділяємо тільки головне, а саме:

1. Закон України «Про освіту» [2] містить перелік ключових компетентностей і спільних для всіх компетентностей вмінь (відповідальність ВР України).

2. Державний стандарт базової середньої освіти [1] містить назву груп результатів навчання та опис загальних і конкретних результатів навчання для освітніх галузей  (відповідальність КМ України).

3. Типова освітня програма для учнів 5 – 9 класів закладів загальної середньої освіти [5] містить  назви  навчальних предметів та інтегрованих курсів для всіх освітніх галузей, перелік модельних навчальних програм та вимоги до них і до навчальних програм (відповідальність МОН України).

4. Модельні навчальні програми навчальних предметів/інтегрованих курсів містять  очікувані результати навчання, опис змісту навчального матеріалу та видів навчальної діяльності учнів  для конкретного навчального предмета/інтегрованого курсу (відповідальність МОН України).

5. Освітня програма закладу освіти містить перелік навчальних програм  усіх навчальних предметів/інтегрованих курсів, які входять до навчального плану, і які є або модельними навчальними програмами, або ж модельними адаптованими навчальними програмами (відповідальність педагогічної ради і вчителів закладу освіти).

Отже, документом, який визначає зміст практичної педагогічної діяльності вчителя з організації ним освітнього процесу є навчальна програма, яка є або модельною навчальною програмою, або ж адаптованою вчителем модельною навчальною програмою для конкретного навчального предмета/інтегрованого курсу. І ось тут  особливо недоречно апелювати до права вчителя на академічну свободу й неправомірно перекладати на нього додаткову відповідальність, адже досить «дивно» буде виглядати той вчитель, який відмовиться працювати за вибраною ним же модельною програмою і підручником/посібником із грифом МОН України, поставить під сумнів їх  доцільність, а почне безпосередньо використовувати, наприклад,   Державний стандарт базової середньої освіти [1] або ж і його зігнорувавши,  –  п.1 статті 12 ЗУ «Про освіту» [2], в якому названі ключові компетентності й спільні для всіх компетентностей вміння. 

4. Що геть не так в Рекомендаціях?

1. Результати тематичного оцінювання  жодним чином (це засадничий принцип Рекомендацій) не враховуються при оцінюванні за семестр, а тому й за рік, що повністю нівелює змістову складову освітнього процесу з вивчення навчального предмета/інтегрованого курсу й позбавляє смислу навчальну діяльність учня.  І в учнів та їхніх батьків, і в учителів також виникають думки про те, що вони впродовж семестру/року займалися зовсім не тим, чим необхідно, адже їхні здобутки з опанування змісту навчального предмета/інтегрованого курсу тепер зовсім не беруться до уваги.

2. Кожного вчителя зобов’язали здійснювати підсумкове оцінювання не за очікуваними результатами навчання, які учні здобули завдяки вивченню навчального предмета/інтегрованого курсу,  а за групами результатів навчання та критеріями оцінювання за освітніми галузями. Звертаю увагу на те, що рівень «освітніх галузей» – це рівень Державного стандарту базової освіти і сфера відповідальності МОН України, зокрема й перед КМ України, а не вчителя, який у своїй практичній педагогічній діяльності керується навчальною/модельною навчальною програмою, забезпечує її опанування учнями при вивченні  конкретного навчального предмета/інтегрованого курсу і несе за це відповідальність як працівник, який отримує заробітну плату з бюджету країни.

3. Рекомендації не містять методології «підсумкового оцінювання результатів навчання здобувача базової середньої освіти кожним вчителем під час освітнього процесу»  та ще й двічі на рік і так щорічно відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти.  Більше того, такої методології не існує взагалі, – ні в наукових працях, ні в методичних рекомендаціях, ні в нормативно-правових актах! Наприклад, заклики  на зразок «вчитель/вчителька  може запропонувати учнівству: 1) виконати комплексну підсумкову роботу, завдання якої дозволяють установити результати навчання за всіма групами результатів, визначеними в Критеріях оцінювання за освітніми галузями; 2) виконати окремі підсумкові роботи для кожної групи результатів, визначеної у Критеріях оцінювання за освітніми галузями» [2], – це точно «ні про що» як з теоретичної, так і з практичної сторони, адже нічого невідомо ні про зміст підсумкових робіт та їхній обсяг, ні про види завдань, ні про умови проведення, ні про способи інтерпретації продемонстрованих учнями результатів виконання  невідомо яких завдань тощо.

5. Що  робити?

З урахуванням того, що в країні триває жорстока війна, яка вже викликала появу надвеликого обсягу руйнівних наслідків та об’єктивних викликів, пропоную:

1. Негайно розпочати розроблення «системи оцінювання результатів навчання здобувачів компетентнісної освіти». Пропоную, щоб ця система була двоконтурною. Перший контур – це оцінювання результатів навчання учнів за очікуваними результатами навчання, визначеними в модельних навчальних і навчальних програмах, яке здійснює вчитель, а контролює заклад освіти під час відслідковування виконання своєї освітньої програми. Результати цього виду оцінювання використовуються для організації та поліпшення освітнього процесу в закладі освіти та відображаються в документах про освіту.

Другий контур – це оцінювання результатів навчання відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти за освітніми галузями, яке здійснює МОН України або на його  замовлення інші суб’єкти, зокрема й закордонні (міжнародні)  у вигляді різноманітних освітніх моніторингів, досліджень тощо. Таке оцінювання потребує великої теоретичної й організаційної підготовчої роботи та спеціальних умов проведення, є дороговартісними і виконуються спеціально підготовленими фахівцями. Результати цього виду оцінювання використовуються МОН України для поліпшення модельних навчальних програм, типової освітньої програми та внесення пропозицій для поліпшення державних стандартів загальної середньої освіти. Інтегрування результатів оцінювання, отриманих завдяки постійному функціонуванню обох контурів, відбувається в процесі взаємодії відповідних інституцій системи освіти країни і відображається в поліпшеному законодавстві про освіту, нормативному й методичному забезпеченні освітнього процесу.

2. Негайно відкликати Рекомендації, а до розроблення, наукової апробації (тільки не пілотування (!) – цієї чисто освітянської «придумки» агентів змін, яка тільки дещо відтерміновує, а потім  легалізує  новацію без її належної апробації) і законодавчого визначення системи оцінювання результатів навчання здобувачів базової середньої освіти, впровадити (уможливити) використання в 5 – 7 класах чинної системи оцінювання результатів навчання (насправді досить точної і зручної у використанні), яка нині застосовується в 8 – 11 класах закладів загальної середньої освіти України.

Діяти треба швидко, адже 1-й семестр 2024/2025 навчального року скоро завершується. Що будемо робити, якщо допустимо, щоб сотні тисяч педагогів країни виставили майже мільйону учнів бали «зі стелі» в їхнє Свідоцтво досягнень? І як із цим будемо жити далі?

Джерела

1. Державний стандарт базової середньої освіти / Постанова КМ України від 30.09.2020 р. № 898 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 972 від 30.08.2022. – URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-2020-%D0%BF#n16

2. Закон України «Про освіту» від 05 верес. 2017 р. № 2145 VIII. – URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text

3. Закон України «Про повну загальну середню освіту» від 16 січ. 2020 р.№ 463IX. – URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#Text

4. РЕКОМЕНДАЦІЇ щодо оцінювання результатів навчання здобувачів освіти відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти / Наказ МОН України 02.08.2024 № 1093. –  https://mon.gov.ua/npa/pro-zatverdzhennia-rekomendatsii-shchodo-otsiniuvannia-rezultativ-navchannia  

5. Типова освітня програма для учнів 5 – 9 класів закладів загальної середньої освіти / Наказ МОН України 19.02.2021 №235 (в редакції наказу МОН України 09.08.2024 № 1120). – URL: https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/zagalna%20serednya/programy-5-9-klas/2024/09.08.2024/typova-osvitnya-prohrama-dlya-5-9-klasiv-zzso-1120-vid-09082024.pdf