Що таке освітні та навчальні втрати в математиці: розповідають експерти

За результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA-2022, яке проводили в понад 80 країнах світу, лише 3 % 15-річного учнівства України показали високий результат у математичному тесті. Ці показники дають змогу виявити основні тенденції в освіті — зазначає МОН.

Сьогодні разом із Дариною Васильєвою та Олександром Козленком розповідаємо про освітні втрати в математиці: що це, як вимірюється, на якому рівні вони в нашій країні, чому важливо з ними боротися і як в Україні це роблять. 

Що таке освітні та навчальні втрати?

За словами Олександра Козленка, освітні втрати — це індивідуальні прогалини в знаннях, уміннях, навичках, несформованість компетентностей тощо. Причин може бути безліч: повномасштабна війна, як у нас, зміна місця проживання дітей, епідемія чи природна катастрофа. 

Дарина Васильєва додає: освітні втрати можна характеризувати такими показниками, як уповільнення соціального, психологічного розвитку, прогалини у вихованні та втрата академічних знань і навичок. Тобто якщо говоримо суто про недоотримання математичних знань, коректніше використовувати термін «навчальні втрати», адже він характеризує лише прогалини в академічних знаннях, уміннях і навичках. 

Як вимірюють освітні та навчальні втрати? 

Олександр Козленко каже, що на рівні освітніх систем загальну картину освітніх ризиків визначають національні та міжнародні моніторингові дослідження. Маємо статистичні дані завдяки PISA — міжнародному дослідженню якості освіти, яке започаткували у 1997-му, а Україна долучилася до нього у 2018 році. Також наприкінці року дізнаємося результати загальнодержавного зовнішнього моніторингу якості початкової освіти. Проте, за словами експерта, визначити цілісну картину освітніх втрат важко, майже неможливо, адже дуже багато українських школярів перебуває за кордоном. Найточніше навчальні втрати визначають стандартизованими зовнішніми освітніми оцінюваннями, на зразок нідерландських стандартизованих тестів з математики та розуміння прочитаного, які проводять двічі на рік для учнів 1–9 класів (якщо такі оцінювання вкорінені в національних системах освіти).

Дарина Васильєва доповнює: також навчальні втрати з математики можна визначити безпосередньо під час заняття за допомогою опитування, у процесі розв’язування завдання чи за результатами тестування. Або ж порівняти рівень учнівських компетентностей зі стандартами освіти для конкретного класу. Деякі навчальні заклади пропонують учням діагностичні роботи на початку навчального року чи підсумкові моніторингові тести наприкінці.

Які маємо показники навчальних втрат із математики в Україні? 

Щоб аналізувати навчальні втрати з математики по всій країні, Дарина Васильєва звертається до моніторингових досліджень. Наприклад, із дослідження PISA дізнаємося, що у 2018-му українські учні в тестуванні з математики набрали 453 бали, а у 2022-му — 441. Це дослідження за 2022 рік зафіксувало навчальні втрати з математики в багатьох країнах світу через пандемію COVID-19.

Крім пандемії COVID-19, на навчальний процес в Україні суттєво вплинуло повномасштабне вторгнення росії. Дослідження, що проводив відділ математичної та інформатичної освіти Інституту педагогіки НАПН України, свідчить, що лише 50 % учнів 7–11 класів не пропускали синхронних онлайн-уроків математики в другому семестрі 2022-го, а в 5–6 класах цей показник тільки трохи більший — 64 %. Крім того, діти вказали на зниження мотивації: 30 % учнів 5–6 класів, 40 % учнів 7–9 класів, 50 % учнів 10–11 класів.

У 2023–2024 роках маємо змогу виміряти навчальні втрати за допомогою загальнодержавного моніторингу результатів навчання учнів 6 і 8 класів. У 2023-му більшість учнів виконали тест на середньому рівні, тобто набрали 16–50 % від максимально можливої кількості балів. Тепер освітяни чекають результатів за 2024-й для порівняння. 

Чому важливо боротися з навчальними втратами в математиці?

Дарина Васильєва пояснює: шкільний курс математики — лінійний, тобто одні знання мають нашаровуватися на інші. До прикладу, спершу учні вивчають координатний промінь, пізніше — координатну пряму, опісля ж — координатну площину. Якщо школярі мають прогалини в знаннях про координатний промінь, то сформувати правильне уявлення про координатну пряму значно важче. Якщо вчасно не подолати втрати, то це вплине на подальше засвоєння теми «Координатна площина», а згодом — і на вміння учнів будувати графіки функцій. «Навчальні втрати дуже швидко накопичуються!» — резюмує експертка.

Як подолати освітні та навчальні втрати?

Олександр Козленко пропонує звернутися до звіту Світового банку «Learning Recovery to Acceleration : A Global Update on Country Efforts to Improve Learning and Reduce Inequalities». Для реалізації оптимістичного сценарію подолання освітніх втрат запропонували рамковий документ з акронімом RAPID, що у перекладі з англійської — «швидкий, стрімкий». Він містить п’ять компонентів. Перший — охопити кожну дитину та зберегти її в навчальному закладі, щоб відновити живу комунікацію між учнями та вчителем/-лькою. Другий — регулярно оцінювати рівень знань школярів. Третій — вивчати з учнями основи, тобто сконцентруватися на надолуженні базових знань. Четвертий — підвищити ефективність навчання, зокрема через групове або індивідуальне репетиторство. За словами експерта, Велика Британія за державний кошт реалізувала цю ініціативу після пандемії COVID-19. Останній, пʼятий — підтримувати дітей, розвивати їхнє психологічне здоровʼя і добробут. 

Дарина Васильєва зазначає, що боротьбу з навчальними втратами варто почати з моніторингу. Спершу освітянам доцільно визначити прогалини у знаннях учнів. Зробити це можна за допомогою діагностичних тестів від Всеукраїнської школи онлайн: за курс 3–4 класів, 5–6 класів та 7–8 класів. 

Опісля вчителі мають створити план подолання навчальних втрат учнів. Для цього важливо розуміти загальний стан проблеми та шляхи її розв’язання. Дарина Васильєва пропонує освітянам адаптувати навчальні програми, запровадити циклічні повторення, посилити міжпредметні та внутрішньопредметні зв’язки, активніше використовувати персоналізоване та диференційоване навчання. А щоб більше дізнатися про стратегії подолання навчальних втрат у математиці, експертка радить ознайомитися з методичними рекомендаціями «Особливості навчання математики в умовах воєнного стану», пройти безплатний онлайн-курс «Наздоженемо: курс про подолання освітніх втрат з математики» або відвідати офлайн-тренінг від проєкту «Наздоженемо». 

Насамкінець, за словами Дарини Васильєвої, освітяни мають регулярно перевіряти результативність здійснених кроків для подолання освітніх втрат, тобто повторно тестувати учнів та аналізувати їхні успіхи. 

Експертка наголошує: важливо вчасно долати навчальні втрати з математики, щоб вони не накопичувалися, а в дітей не формувалося хибне уявлення, ніби математика — це складно та незрозуміло!