Цікава наука у школі і вдома

Автор: Ірина Шепенюк

Вітаю Вас, шановні колеги-природничники! Впевнена, що Ви не раз замислювалися над питанням: «У чому особливість мого предмета? Що відрізняє його від інших? І як саме я можу зацікавити учнів?» Біологія, хімія, фізика, географія – це не просто назви предметів і підручників у школі, ми вивчаємо основи наук. Біологія – наука про живі організми, які нас оточують і нас самих. Хімія – наука про речовини, що вже існують і які ще винайдуть. Географія вчить нас любити кожен куточок нашої планети. Буденні процеси нашого життя пов’язані із фізикою, адже усе, що відрізняє сучасне людство від первісних людей з’явилося саме завдяки тому, що фізики-теоретики висувають свої наукові припущення, а фізики-експериментатори проводять досліди, підтверджуючи або спростовуючи ідеї своїх колег. Пригадався жарт: «Не вчіть фізики/хімії, і тоді Ваше життя буде сповнене магії…» , але мені подобається інший: «За що я люблю фізику/хімію/біологію…? ЇЇ закони неможливо змінити навіть за гроші.».

Все ж таки пропоную додати магії у наші природничі науки та переконатися у тому, що закони і закономірності, які ми вивчаємо, працюють. І у цьому нам, як завжди, допоможуть ДОСЛІДИ і ДОСЛІДЖЕННЯ!

У кожній дитині живе юний дослідник, і наше з Вами завдання підтримувати цей запал незалежно від формату навчання й інших обставин. Отож:

1. Заохочуйте ставити запитання

Чому, як, що буде, якщо?.. Навіть якщо запитання здаються простими, вони є першими кроками до аналізу та рефлексії. Не бійтеся складних запитань — шукайте відповіді разом, досліджуйте різні джерела.

2. Навчіть перевіряти інформацію

Пояснюйте учням, що не вся інформація, яку вони чують чи бачать, є правдивою. Навчіть їх перевіряти факти, порівнювати різні джерела та розуміти, що не все, що вони бачать в інтернеті чи чують від інших, є правдивим.

3. Обговорюйте новини та події

Під час розмов обговорюйте важливі події у світі, новини або навіть ситуації з повсякденного життя. Ставте питання типу: «Як ти думаєш, чому це сталося?» або «Які можуть бути інші шляхи розв’язання цієї проблеми?»

4. Моделюйте критичне мислення

Покажіть на власному прикладі! Обговорюйте, чому ви прийняли певне рішення, які варіанти розглядали, і які переваги та недоліки в кожного з них. Діти часто наслідують поведінку дорослих.

5. Грайте в настільні ігри та головоломки

Настільні ігри, шахи, квести або головоломки стимулюють стратегічне мислення, планування та аналіз. Вони допомагають розвивати вміння передбачати наслідки своїх дій.

Через такі прості, але важливі дії ви можете допомогти дітям навчитися мислити глибше, ширше й незалежно.

Правильно сформовані компетентності у природничих науках мають бути основою для подальшого життя, де ми маємо справу з медичними послугами, фармацевтичними препаратами, харчовими продуктами, косметичними засобами тощо. Щоб не потрапити на гачок недоброякісної чи оманливої реклами товарів та послуг, необхідно мати підґрунтя для правильного розуміння біологічних механізмів, хімічних і фізичних процесів та закономірностей.

З чого ж варто розпочинати дослідницьку діяльність? Із нашої домашньої лабораторії – кухні. У мене особисто є така рубрика на уроках хімії – хімія на кухні. Вивчаючи тему «Білки», досліджуємо процеси денатурації та деструкції на прикладі яєчного білка. Їмо морозиво, згадуємо про вуглеводи, а також, як людина відчуває смаки залежно від температури їжі, згадуємо смакові рецептори та терморецептори. Вчимося читати етикетки харчових продуктів та визначати їх якість навіть у домашніх умовах. Пропоную Вам вправу «Досліджуємо якість харчових продуктів» - https://docs.google.com/document/d/1VigBD_V4xStnUnMfK7TBdola-BYcT4Ts/edit?usp=sharing&ouid=112078922309968113690&rtpof=true&sd=true.

Звісно, дослідницьку компетентність варто розвивати із найменшого віку. Пропоную Вам скористатися платформою НУМО – це Ваш помічник у розвитку дитини 3-6 років, зокрема, і у сфері природничої освіти - ❗️https://numo.mon.gov.ua/

Корисні поради щодо досліджень із природничих наук у класі вдома, і навіть за відсутності світла, можна знайти за покликаннями:

📌https://nus.org.ua/articles/prosti-eksperymenty-yaki-pokazhut-shho-nauka-vdoma-tse-veselo/ - Прості експерименти, які покажуть, що наука вдома – це весело

📌https://osvitoria.media/experience/nemaye-svitla-a-my-navchayemos-20-krutyh-eksperymentiv-dlya-uchniv/ - Немає світла, а ми навчаємось: 20 крутих експериментів для учнів

📌https://nus.org.ua/articles/prosto-i-tsikavo-5-eksperymentiv-yaki-mozhna-zrobyty-u-shkoli/ - Просто і цікаво: 5 експериментів, які можна зробити у школі

Варто запропонувати учням вести природничий щоденник. Попросіть дітей робити нотатки, малюнки або вклеювати речі, які вони знайшли у природі. Нехай діти опишуть особливості того, що вони побачили. Наприклад, маленькі учні можуть визначити, чи це жива, чи нежива природа. Старші — зазначити особливості будови рослин. Діти можуть занотовувати погодні умови, робити діаграми поширеності певних видів рослин, малювати порівняльні таблиці. На основі таких щоденників спостережень діти можуть робити самостійні чи групові проєкти. Наприклад, про природу рідного краю, особливості цвітіння різних рослин, поширеність певних комах чи птахів.

Проте дослідження – це не тільки козир природничих наук. Достатньо… провести урок на свіжому повітрі! Багато вчителів не наважуються виходити за межі класу, бо бояться втратити зосередженість учнів. Однак дослідження Університету Іллінойсу довело протилежне. Заняття просто неба підвищують залученість дітей до навчання. Тож, за сприятливої погоди попрошу вийти принаймні на шкільне подвір’я, колегам-філологам😊. Запропонуйте учням написати історію про те, що вони бачать. Діти можуть поспостерігати за комахами, рослинами чи людьми на шкільному подвір’ї. А тоді написати про це твір. Оберіть формат відповідно до теми, яку вивчаєте. Наприклад, це може бути опис зовнішності чи природи. Діалог між двома героями. Роздум про збереження навколишнього середовища. Ускладніть завдання. Наприклад, діти мають використовувати прикметники різних ступенів порівняння або складнопідрядні речення. Щоб допомогти класові, заздалегідь проговоріть структуру твору, дайте опорні речення чи конструкції. А якщо хочеться покреативити, запропонуйте учням уявити себе деревом і написати історію про те, свідком яких подій було це дерево упродовж багатьох років. Або вигадати історію одного дня з життя мурахи. А ще можна пофантазувати, про що говорять птахи на дереві. Усі ці твори можуть бути вигадкою, що ґрунтується на дитячих спостереженнях за природою.

Звісно, колеги-природничники😊 підуть слідом за Вам і розкажуть учням про сторони світу і як їх визначати за допомогою компаса, за небесними світилами та за різними ознаками місцевих предметів. Або продемонструють особливості світла на подвір’ї. У достатньо сонячний день може не знадобитись інших джерел світла. Або ж візьміть із собою ліхтарик. За допомогою дзеркала покажіть відбиття світла, та як змінюється його кут, коли дзеркало рухається. Використовуючи скляну поверхню, можна продемонструвати заломлення світла. А за допомогою прозорого трикутника — як світло розбивається на кольори та утворює веселку.

Ну а вчителі математики😊 продовжать рахувати, вимірювати, обчислювати теж на природі. Роздайте дітям лінійки та мірні стрічки. Запропонуйте їм виміряти довжину, площу чи об’єм різних об’єктів на подвір’ї. Вони можуть також міряти певну довжину кроками, а тоді мірною стрічкою. А потім визначати приблизну довжину свого кроку. Аналогічно можна побудувати заняття про кути. Візьміть кутоміри та запропонуйте учням виміряти кути різних об’єктів. Також діти можуть намалювати крейдою на асфальті кути власної величини. Покажіть різні види кутів на прикладі об’єктів, які ви побачите на подвір’ї. Визначати відстань, швидкість, час також цікавіше на подвір’ї – є де розігнатися. Знайдіть зручну локацію та виміряйте разом її відстань. Запропонуйте кільком учням подолати цю відстань у різному темпі. Наприклад, помірно крокуючи, біжучи, підстрибуючи. Установіть таймер та визначте час, за який кожна дитина подолала цю відстань. А тоді дайте учням завдання знайти швидкість кожного учасника.