Взаємодія батьків та інклюзивно-ресурсних центрів для забезпечення прав дітей з особливими освітніми потребами

ЧОМУ ІНКЛЮЗИВНЕ НАВЧАННЯ ВАЖЛИВЕ ДЛЯ ДИТИНИ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ ТА СУСПІЛЬСТВА

“Інклюзивне навчання є найефективнішим засобом, що гарантує солідарність між дітьми з ООП та їх однолітками”, – так роль інклюзивного навчання описує пункт 8 розділу 1 Саламанської декларації та Рамок Дій щодо освіти осіб з особливими освітніми потребами (далі – Декларація та Рамки).

Всі діти повинні навчатися разом, попри труднощі або відмінності, які існують між ними (пункт 7 розділу 1 Декларації та Рамок). 

Інклюзивне навчання базується на принципах недискримінації, врахування багатоманітності людини, ефективного залучення та включення до освітнього процесу всіх його учасників, рівних можливостей для всіх (пункт 12 частини 1 статті 1 та частина 2 статті 6 Закону України “Про освіту”). 

Пункт 53 розділу Е Декларації та Рамок наголошує, що успішна робота інклюзивних шкіл значною мірою залежить від завчасного виявлення, оцінки та розвитку дітей з ООП у ранньому дитинстві. Вчасно розроблені та орієнтовані на потреби дитини освітні програми мають важливе економічне значення для окремих осіб, сім’ї та суспільства загалом, оскільки запобігають погіршенню умов, у яких живуть люди з інвалідністю. 

ЯКА РОЛЬ ІРЦ ДЛЯ ДИТИНИ ТА ЇЇ ІНКЛЮЗИВНОГО НАВЧАННЯ. ВЗАЄМОДІЯ ЦЕНТРУ З ДИТИНОЮ

Інклюзивно-ресурсний центр утворюється, щоб допомагати забезпечувати право осіб з особливими освітніми потребами здобувати дошкільну та загальну середню освіту, зокрема у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої освіти та інших закладах освіти. ІРЦ проводить комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини (далі – комплексна оцінка) та забезпечує системний кваліфікований супровід дитини. Це встановлює пункт 1 Положення про інклюзивно-ресурсний центр” (далі – Положення), яке визначає утворення, припинення, основні засади діяльності та правовий статус ІРЦ. 

Також ІРЦ надає психолого-педагогічні, корекційно-розвиткові та інші послуги дітям з ООП, необхідні для нормального розвитку дитини, які ми коротко опишемо нижче.

КОМПЛЕКСНА ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНА ОЦІНКА РОЗВИТКУ ДИТИНИ

Комплексна оцінка проводиться оперативно (протягом місяця) за письмовим або онлайн зверненням (заявою):

• одного з батьків або інших законних представників дитини з ООП 

• особи відповідно до частини 4 статті 4 Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”, зокрема яка досягла 14 років (за погодженням із батьками, іншими законними представниками) 

• органів опіки та піклування 

• повнолітньої особи. 

Але в період воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану для дітей, які переїхали на тимчасове місце проживання, комплексна оцінка проводиться протягом тижня з моменту подання звернення (заяви)  (пункти 11, 12  Положення).

Якщо під час комплексної оцінки в дитини було виявлено особливі освітні потреби, то ІРЦ здійснює системний кваліфікований супровід цієї дитини. 

Також інклюзивно-ресурсний центр визначає категорії (тип) особливих освітніх потреб (труднощів) дитини, ступінь їх прояву та рівень підтримки дитини з ООП в закладі освіти.

Усі вищезазначені завдання ІРЦ визначені пунктом 8  Положення.

Комплексна оцінка проводиться фахівцями ІРЦ індивідуально за напрямами, які ми описуємо нижче. А в разі потреби фахівці інклюзивно-ресурсного центру можуть проводити комплексну оцінку також за іншими напрямами, зокрема визначення рівня соціальної адаптації, взаємовідносин з однолітками, дорослими (пункт 24  Положення).

Оцінка фізичного розвитку

Визначає рівень загального розвитку дитини, відповідності віковим нормам, розвитку дрібної моторики, способу пересування тощо, а також його впливу на фізичну та рухливу активність дитини, її освітню діяльність (пункт 19 Положення).

Оцінка мовленнєвого розвитку

Визначає рівень загального розвитку дитини, відповідності віковим нормам, розвитку дрібної моторики, способу пересування тощо, а також його впливу на фізичну та рухливу активність дитини, її освітню діяльність (пункт 19 Положення).

Оцінка когнітивної сфери

Визначає рівень сформованості таких пізнавальних процесів, як сприйняття, пам’ять, мислення, уява, увага, а також їх впливу на освітню діяльність (пункт 21 Положення). 

Оцінка емоційно-вольової сфери

Виявляє здатність до вольового зусилля, схильностей до проявів девіантної поведінки та її причин, психологічного стану, а також їх впливу на освітню діяльність (пункт 22 Положення).

Оцінка освітньої діяльності

Проводиться за всіма напрямками з урахуванням критеріїв формування вмінь та навичок, впливу встановлених особливих освітніх потреб на рівень сформованості знань, умінь, навичок відповідно до вікових особливостей, зокрема оцінка умінь, навичок, інтересів, важливих для вибору професії (для осіб з особливими освітніми потребами, які здобуватимуть професійну (професійно-технічну), фахову передвищу, вищу освіту) (пункт 23 Положення).

Чому важливі результати комплексної оцінки дитини

Під час комплексної оцінки:

• визначаються наявність чи відсутність у дитини особливих освітніх потреб та у разі їх наявності зазначається категорія (категорії) (тип (типи) її особливих освітніх потреб (труднощів) згідно з додатком 4;

• визначаються напрями, рівень та обсяг підтримки дитини з особливими освітніми потребами в освітньому процесі, зокрема обсяг психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг, які надаються дітям з особливими освітніми потребами в закладах освіти (для дитини з інвалідністю – з урахуванням індивідуальної програми реабілітації);

• надаються рекомендації щодо складення, виконання, коригування індивідуальної програми розвитку в частині надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг, змісту, форм та методів навчання відповідно до потенційних можливостей дитини, створення належних умов для навчання залежно від порушення розвитку (доступність приміщень, особливості облаштування робочого місця, використання технічних засобів тощо);

• надаються рекомендації щодо надання підтримки в освітньому процесі для дітей, які зазнали психологічної травми (пункт 26 Положення), що дуже важливо під час війни.

ІРЦ  складають висновок про комплексну оцінку дитини та ознайомлюють із ним батьків чи законних представників і необхідністю створення умов для навчання та надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг у закладах освіти (у разі здобуття особою дошкільної чи загальної середньої освіти) (пункти 27 та 28 Положення).

Встановлення особливих освітніх потреб та відповідний висновок ІРЦ є підставою:

• для забезпечення дитині навчання в інклюзивному класі чи групі, складення для неї індивідуальної програми розвитку та надання їй психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг;

• зарахування дитини до закладів спеціальної освіти (з урахуванням особливостей розвитку особи відповідно до профілю (напряму) спеціальної школи або навчально-реабілітаційного центру);

• зарахування до спеціальних груп чи класів (з урахуванням особливостей розвитку особи);

• складання індивідуальної програми розвитку для осіб з особливими освітніми потребами, які здобувають освіту за формою педагогічного патронажу (пункт 32 Положення).

Повторна комплексна оцінка як моніторинг розвитку дитини

Визначає рівень загального розвитку дитини, відповідності віковим нормам, розвитку дрібної моторики, способу пересування тощо, а також його впливу на фізичну та рухливу активність дитини, її освітню діяльність (пункт 19 Положення).

Не менш важлива повторна комплексна оцінка дитини з особливими освітніми потребами, яку фахівці ІРЦ проводять у разі:

• переходу дитини з особливими освітніми потребами з дошкільного закладу освіти в заклад загальної середньої освіти; переходу особи з особливими освітніми потребами між рівнями освіти; переведення дитини зі спеціального закладу дошкільної освіти, спеціального закладу загальної середньої освіти, закладу загальної середньої освіти до інклюзивної (спеціальної) групи закладу дошкільної освіти або інклюзивного (спеціального) класу закладу загальної середньої освіти;

• надання рекомендації команди психолого-педагогічного супроводу дитини у закладах загальної середньої та дошкільної освіти, психолого-педагогічного консиліуму спеціального закладу загальної середньої освіти щодо наявності успіхів або труднощів у засвоєнні  дитиною освітньої програми;

• ініціативи батьків (інших законних представників);

• ініціативи особи, що подавала заяву відповідно до частини 4 статті 4 Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”;

• рекомендації команди психолого-педагогічного супроводу закладу освіти або фахівців ІРЦ для проведення моніторингу розвитку дитини (за згодою батьків);

• визначення потреби у продовженні тривалості здобуття освіти особами з особливими освітніми потребами, що здобувають загальну середню освіту (пункт 34 Положення).

ЯКІ ДОДАТКОВІ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ТА КОРЕКЦІЙНО-РОЗВИТКОВІ ЗАНЯТТЯ МОЖЕ ОТРИМАТИ ДИТИНА З ООП

Держава виділяє державну субвенцію для надання підтримки особам з особливими освітніми потребами. За кошти цієї субвенції заклади освіти та ІРЦ забезпечуються усім необхідним обладнанням та оплачуються психолого-педагогічні й корекційно-розвиткові заняття дітей з ООП. Тобто ці послуги для батьків та дітей є безоплатними.

Хто може отримати ці послуги (постанова Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2017 р. № 88):

• діти з ООП, які здобувають освіту в інклюзивних групах закладів дошкільної освіти;

• діти з особливими освітніми потребами раннього та дошкільного віку, які не відвідують заклади дошкільної освіти;

• учні з ООП, які здобувають освіту в інклюзивних класах загальної середньої освіти;

• учні, які здобувають освіту у формі педагогічного патронажу;

• учні з ООП, які здобувають середню освіту у закладах професійної (професійно-технічної) освіти.

Орієнтовний перелік додаткових послуг, які можуть отримати діти з ООП 

У Додатку 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2017 р. № 88 “Порядок та умови надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами” надається орієнтовний перелік послуг:

• Ритміка

• Розвиток мовлення

• Лікувальна фізкультура

• Соціально-побутове орієнтування

• Корекція розвитку

• Орієнтування у просторі

• Розвиток слухового, зорового, тактильного сприймання мовлення та формування вимови

• Корекція зору

• Корекція та розвиток психофізичних функцій, використання елементів: кінезіотерапії, анімалотерапії (іпо-, каніс-, феліно-, орніто-), арт-терапії (ізо-, драмо-, казко-, музико-, кіно-, піско-, ігро-, мульт-, фото-, кольоро-, пластилінової, танцювальної терапії, психогімнастики), працетерапії, ерготерапії, ароматерапії, Монтессорі-терапії тощо

• Логоритміка та інші.

Цей перелік є орієнтовним, тому в разі потреби дитина може отримати інші послуги, які не зазначені у переліку. 

Умови отримання послуг:

Звернутися до ІРЦ, який проведе комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини й визначить потребу та перелік таких послуг для дитини. 

З висновком та рекомендаціями  ІРЦ батьки дитини з ООП звертаються до закладу освіти. Саме на базі закладу освіти надаються послуги. Але для дітей, які не охоплені освітою, незалежно від віку, а також дітей, які здобувають освіту у формі педагогічного патронажу, заняття відбуваються на базі ІРЦ. Якщо через свої особливості дитина не може прибути до ІРЦ, то фахівці на обстеження виїжджають самі.

Хто надає послуги

Додаткові психолого-педагогічні й корекційно-розвиткові заняття (послуги) проводяться (надаються) фахівцями закладу освіти. Якщо в закладі освіти немає вузьких спеціалістів, які можуть надавати такі послуги (як правило, їх немає), тоді заклад освіти звертається до фахівців ІРЦ. Заклад освіти та фахівець укладають  цивільно-правовий договір про надання відповідних послуг дитині (додаток 3 до постанови Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2017 р. № 88). 

Перелік фахівців, які можуть проводити (надавати) додаткові психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові заняття (послуги), визначено у додатку 5 до постанови Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2017 р. № 88.

РОЛЬ ІРЦ В УМОВАХ ВІЙНИ: КОМПЛЕКСНА ОЦІНКА Й СУПРОВІД ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ ТА ПСИХОЛОГІЧНА ДОПОМОГА

Під час війни роль інклюзивно-ресурсних центрів для дитини з особливими освітніми потребами, її батьків, а також закладів освіти лише посилюється. Вже під час воєнного стану ІРЦ були наділені додатковими завданнями, які визначені пунктом 8 Положення. Перш за все – це проведення комплексної оцінки, повторної комплексної оцінки та здійснення системного кваліфікованого супроводу дітей з особливими освітніми потребами, які були вимушені змінити місце проживання (перебування) та:

• зараховані в інклюзивні класи (групи) закладів освіти й не отримують додаткових психолого-педагогічних, корекційно-розвиткових послуг за місцем навчання;

• здобувають освіту з використанням технологій  дистанційного навчання, але не отримують корекційно-розвиткових або психолого-педагогічних послуг за місцем навчання внаслідок особливостей психофізичного розвитку.

Також ІРЦ надає інформацію батькам (іншим законним представникам) дитини з особливими освітніми потребами, які переїхали на тимчасове місце проживання в межах України, про заклади освіти, в яких можна продовжити здобуття освіти й можливість отримання психологічної, соціальної та іншої допомоги.

Нововведення передбачають, що в разі потреби ІРЦ зобов’язаний залучати клінічних психологів, психотерапевтів, ерготерапевтів, фізичних терапевтів (пункт 10 Положення). Тому з цього боку роль ІРЦ під час війни також зросла. Адже діти з ООП вразливіші до стресу під час війни, ніж інші діти, й можуть через це втрачати раніше здобуті навички. Тому центри посилено надають психологічну допомогу дітям та їх батькам і працюють, щоб у стані стресу, спричиненого війною та її наслідками, дитина продовжила свій розвиток та не повернулася до початкового рівня. 

ВЗАЄМОДІЯ ІРЦ З БАТЬКАМИ

Пункт 59 розділу F Декларації та Рамок наголошує: “Освіта дітей з ООП є спільним завданням батьків і фахівців. Позитивне ставлення до цього з боку батьків сприяє інтеграції дитини в школі та суспільстві. Батьки потребують підтримки, щоб виконувати свою роль батьків дитини з особливими освітніми потребами. Роль сім’ї та батьків можна було б покращити через надання необхідної інформації простою і зрозумілою мовою”. Ця цитата, на нашу думку, гарно підкреслює роль взаємодії батьків та фахівців в інтересах дитини.

Батьки є першою ланкою в організації інклюзивного навчання для дитини. Саме вони повинні, якщо помічають якісь особливості розвитку дитини, звернутися до інклюзивно-ресурсного центру. ІРЦ, за заявою батьків, має здійснити комплексну оцінку дитини, скласти відповідний висновок про комплексну оцінку та ознайомити з ним батьків. Батьки або законні представники дитини обов’язково беруть участь  у проведенні комплексної оцінки. Це визначає пункт 17 Положення.

Якщо в дитини були виявлені особливі освітні потреби, фахівці ІРЦ, зокрема: 

• консультують батьків, інших законних представників щодо особливостей її розвитку;

• надають консультативну, психологічну допомогу батькам, іншим законним представникам дитини у формуванні позитивної мотивації щодо розвитку дітей та підвищення обізнаності про організацію їх навчання і виховання (пункт 8 Положення);

• консультують батьків, інших законних представників особи, як працювати з дитиною вдома  (пункт 38  Положення).

Тому важливо, щоб у вихованні та навчанні дитини батьки дослухалися до порад професійних фахівців, а фахівці ІРЦ з розумінням ставилися до думок та емоцій батьків і допомагали їм. 

Роль взаємодії ІРЦ та батьків зростає в умовах воєнного стану. Адже частина дітей перебувають за кордоном або ж не можуть з інших різних причин отримувати очно психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові послуги. Фахівці звертають увагу, що, на жаль, спроби проводити заняття дистанційно були неефективними для дітей. Тому дистанційно ІРЦ  надають лише консультації батькам та педагогам.  І це є проблемою, адже, як ми вже зазначали, переривання цих послуг зашкодить розвитку та результатам дитини.  Тому тут важлива взаємодія ІРЦ та батьків хоча б для дистанційного отримання консультацій.

НЕ ГОТОВНІСТЬ БАТЬКІВ ПРИЙНЯТИ ОСОБЛИВІ ОСВІТНІ ПОТРЕБИ ДИТИНИ ТА ПОДОЛАННЯ ЦИХ СТЕРЕОТИПІВ

Іноді батьки сприймають особливі освітні потреби дитини як вирок для самої дитини й для себе. У такій ситуації в ІРЦ посилюється завдання підтримати батьків, показати їм, що це не так. 

Є й інші батьки, які відмовляються звертатися до ІРЦ для проведення комплексної оцінки дитини, хоча і педагогічні працівники, і керівники закладів бачать у дитини можливі особливі освітні потреби й необхідність для неї навчатися за індивідуальною програмою. 

Є батьки, які відмовляються оформлювати для дитини статус дитини з ООП після комплексної оцінки й висновку ІРЦ, заперечують висновок ІРЦ, вважають його неправильним. До освітнього омбудсмена надходили такі звернення від керівників закладів освіти, педагогів, фахівців інклюзивно-ресурсних центрів. Звичайно, що така ситуація шкодить усім, а насамперед – дитині. Адже дитина матиме проблеми у здобутті освіти, не може отримувати необхідні послуги, й відповідно це відображається на її розвитку. Трапляються й зворотні ситуації, коли в дитини немає особливих освітніх потреб, а батьки звертаються до ІРЦ і просять надати їй такий статус.

Раніше навколо статусу “дитина з особливими освітніми потребами” та ІРЦ існували певні стереотипи, зокрема про те, що дитині з ООП краще навчатися за індивідуальною формою, бо вона заважатиме іншим, її не сприйматимуть однолітки, а вчителі приділятимуть їй більше уваги, ніж іншим дітям тощо. Ми поспілкувалися з директоркою комунальної установи “Інклюзивно-ресурсний центр” Чуднівської міської ради Житомирської області Оленою Павлюк  щодо стереотипів про інклюзивно-ресурсні центри з боку батьків та закладів освіти зараз. 

Олена Павлюк – директорка комунальної установи “Інклюзивно-ресурсний центр” Чуднівської міської ради Житомирської області:

“Щодо стереотипів: вони були, коли ІРЦ тільки створювалися, адже ІРЦ фактично створили нове поняття «інклюзія», і не тільки створили, а й дали йому життя… Якщо раніше діти з особливими потребами навчалися вдома і було «соромно» їх соціалізувати, то зараз такі дітки є вагомою частиною життя в закладах освіти України. Були побоювання з боку батьків щодо абʼюзивного ставлення до їхніх дітей, що суспільство не зрозуміє, не підлаштується. Педагоги боялися додаткової відповідальності, зміни у вже звичному проведенні освітнього процесу. Адже зі створенням інклюзивних класів та груп відбувається й адаптація чи модифікація навчального матеріалу, вводиться ставка асистента педагогічного працівника, змінюється поведінка дітей у класі… Але, як показала практика, ці всі побоювання були даремні, адже діти зі співчуттям та розумінням сприймають діток з особливими освітніми потребами, педагоги навчилися працювати в тандемі з асистентами, а діти з ООП прогресують у здатності до навчання та соціалізації. Особливо великий прогрес ми спостерігаємо у дітей з різними формами аутизму, оскільки перебування у соціумі своїх однолітків допомагає таким діткам розкритися, зʼявляється мовлення та навіть симпатія до людей навколо (що для аутизму не характерно). Великим плюсом роботи ІРЦ є надання корекційно-розвиткових занять, оскільки вузькі спеціалісти є, як правило, лише в ІРЦ. Ці заняття відбуваються на базі закладів освіти, крім того, надається постійний супровід педагогів та батьків дітей з ООП. ІРЦ допомагає в адаптації та модифікації навчального матеріалу, складанні індивідуальної програми розвитку дитини, щосеместра моніторить виконання рекомендацій ІРЦ закладом освіти.

Ефективна та постійна співпраця ІРЦ, закладу освіти та батьків – це і є той механізм, який реально працює!!!”