Йти чи не йти в пілот профільної 2026? От у чім питання

Пілотний проєкт старшої профільної школи стартує у вересні 2026 року. 150 ліцеїв України мають вступити в експеримент. Міністерство освіти та науки зараз розпочало прийом заявок від закладів освіти. Але поки що питань щодо того, як буде проходити пілотування, дуже багато і у вчительства, і у батьків.

Стратегічна кураторка проєкту “Зміст” БФ savED, радниця міністра освіти і науки України Олена Северенчук у своєму дописі на Фейсбуці намагається дати відповіді на найпоширеніші питання. З дозволу авторки публікуємо цей текст.

Останні тижні отримую чимало запитів щодо нової фази пілоту старшої профільної школи, яка стартує у вересні 2026-го.

Власне, саме тоді пілот НУШ “дійде” до 10-го класу.

До 21-го жовтня МОН приймає заявки від академічних ліцеїв, які хочуть бути серед 150-ти, які першими повноцінно апробуватимуть нові Державний стандарт старшої профільної школи і Типову освітню програму.

Комісія відбиратиме 120 закладів з різних регіонів країни, оскільки 30 були попередньо відібрані ще в 2024-му, і саме вони останні 1,5 роки готують фундамент для наступників.

Це фантастичні люди, яким я не втомлюся дякувати за цей спільний шлях.

З хорошого. Наступним 120-ти буде точно легше.

Але не геть легко. І це потрібно враховувати, зважуючи за й проти і приймаючи рішення заповнювати (або ні) заявку.

Бо це все ще пілот, а не повноцінне впровадження, яке станеться за 2 роки.

І це значить, що запитань на всі відповіді все ще не буде. І їх потрібно буде шукати разом.

Я б могла агітувати всіх директорів ризикувати і йти заповнювати реєстраційну форму. Бо палко люблю старшу профільну і вірю, що вона допоможе підліткам нарешті відчути задоволення від навчання і будувати ті освітні траєкторії, які їм потрібні.

Але.

Усе ж мені здається, що в прийнятті цього рішення варто зважати на деякі чинники.

І про них далі.

1. Готовність засновника вашого закладу освіти співпрацювати та інвестувати в освіту.

І я недарма поставила цей чинник першим. Бо найбільше проблем виникає там, де засновнику по цимбалах.

Банальний приклад. Цьогорічний пілот передбачав для 30-ти ліцеїв надання субвенції на обладнання і меблі в розмірі 10 000 000 грн на кожен заклад освіти. Щонайперше для підсилення блоку STEM.

МОН у співпраці з архітектурним бюро, директорами і вчителями розробило детальні гайдлайни, переліки меблів і обладнання, максимально спростивши процеси (хоча нюанси, безумовно, були, але зрештою їх владнали). Утім, засновник мав взяти на себе ремонтні роботи. Це було однією з умов. В ряді громад ця співпраця спрацювала чудово, і станом на вересень діти отримали змогу навчатися в гарно оснащених кабінетах і лабораторіях, в ряді - не спрацювала в принципі. І на ремонти засновник кошти досі не виділив. Безумовно, не всі громади спроможні, утім повірте, серед них є ті, які могли б це зробити легше за інші, але чомусь впираються і створюють перепони замість того, щоб спільно створювати кращі можливості.

Тому, перш ніж йти в пілот-2026, синхронізуйтеся зі своїм засновником і переконайтеся, що вас підтримають. Зрештою, прийміть рішення спільно і розділіть відповідальність.

Бо ваша спільна відповідальність - не лише в площині інфраструктурній, а і в комунікації з громадою і батьками, у взаємодії з учителями тощо, тощо, тощо.

Вам у будь-якому разі працювати разом. Не в 2026-му, так в 2027-му. Утім, цей плюс 1 рік таки важить.

2. Емоційний стан учителів, їх готовність до змін.

Від учителів залежить майже все. Саме вони є тими, хто власноруч реалізують те, що написано в стандартах і програмах. З одного боку, пілот - це можливість раніше бути готовими до нової старшої профільної школи. З іншого, почати на рік раніше - це додатковий стрес і високий рівень відповідальності. А ще це впахування, яким і без того 24/7 займаються вчителі.

Ані початкова школа, ані базова не передбачала таких кардинальних змін, як передбачає старша.

Бо, по-перше, змінюються десятиліттями напрацьовані підходи. Якщо, приміром, вивчення української мови в 10-11 класах зараз зводиться до повторення і систематизації всього, що вивчалося в базовій школі і застосовувався здебільшого граматикоцентричний підхід, то нині мова має стати інструментом комунікації. Це робота з великою кількістю текстового матеріалу, написання есе і говоріння, говоріння, говоріння.

Якщо зараз усі учні 10-11 класів вивчають окремими предметами фізику, хімію і біологію, то хоч-не-хоч, а для профілів мовно-літературного і соціально-гуманітарного кластерів потрібно буде викладати інтегрований курс природничих дисциплін. Бо окремих предметів не передбачено. Як і годин на них.

По-друге, одній групі потрібно викладати базовий рівень, іншій - поглиблений.

І додаткові години вільного вибору зʼявляються. Які потрібно заповнити курсами. Або тими, які розробили інші, або ж, якщо нічого не відгукується, створювати свої. І запропонувати ці курси учням.

Усе це робитимуть учителі. Які потребуватимуть підтримки, супроводу.

Тому, перш ніж йти в пілот 2026, порадьтеся з ними. Запитайте, чи хоча б частина готові.

Будьте готові стати для них опорою. Бути поруч в одному човні.

Досвід показує, що “через не хочу” і “треба” в цьому випадку не спрацьовує.

З нами цього року пілотують курси ЗМІСТ понад 200 вчителів. Лише там, де було щире зацікавлення з боку вчителя, а не адміністрації, віз їде без скрипу.

3. Готовність учнів і батьків

Пілот 2026 передбачає трирічне навчання замість звичного дворічного.

А це значить, що школу закінчують не в 17, а у 18 років.

Для когось це перевага. Але є ті, хто вважає, що у 18 вже іншими справами в житті займатися треба. І оце класичне “в подолі принесе” - на жаль, не архаїзм.

А ще випускники пілотних класів будуть єдиними випускниками в 2029-му році на всю країну. І якою для них буде вступна кампанія - питання поки відкрите. Упевнена, що рішення знайдуться, і непогані рішення. Зрештою це може стати бонусом. Але поки це задача з кількома невідомими. Підлітки і їх батьки мають цей ризик усвідомлювати.

Утім, участь в пілоті відкриває перед підлітками купу переваг.

Це нарешті можливість вивчати те, до чого дійсно є хист, заглиблюватися у вузькі напрямки, будувати свою траєкторію, обирати курси, працювати над проєктами, бути в когорті з тими, хто, як і ти, обожнює математику, історію чи англійську мову, а не всім класом вирішувати однакові завдання.

Усе це потрібно прокомунікувати батькам і учням, аби вони зважили всі нюанси і прийняли коректне для кожної конкретної сімʼї рішення. І аби ви зараз розуміли, що у вас буде достатня кількість учнів, охочих йти в пілот.

Є й інші важливі чинники, але ці три, на мою думку, ключові.

Окремо зроблю блок найбільш поширених запитань, які отримую, і коротких відповідей на них.

Раптом комусь стане в пригоді і допоможе прийняти правильне рішення.

Чи потрібно для того, щоб потрапити в пілот 2026, аби вся паралель 10-х класів навчалася за трирічною програмою?

Ні. Ви можете набрати 3 пілотних класи з 3-річним циклом навчання і 2, які лишаться навчатися за старим державним стандартом 2 роки (це просто приклад, можливі різні комбінації, але в пілоті на паралелі має бути щонайменше 60 учнів).

Чи можна здійснювати набір у пілотні 10-ті класи з інших закладів освіти?

Можна і навіть треба. Бо не факт, що з вашого закладу освіти знайдеться достатня кількість охочих.

Чи може заклад, який був у пілоті НУШ початкової і базової школи, бути в пілоті старшої профільної?

Звісно. Але лише якщо заклад визначений у мережі як академічний ліцей, який з 2027-го року впроваджуватиме старшу профільну школу. Якщо ж заклад має або матиме статус гімназії і, відповідно, навчатиме учнів 1-9 класів, тоді, очевидно, ні. Велика частина з тих закладів, які пілотували НУШ попередні 8 років, стають саме гімназіями. Утім, є й такі, які, навпаки, стають академічними ліцеями.

Що робити тим дітям, які попередні 9 років пілотували НУШ, але їх заклад лишився гімназією і далі не пілотуватиме старшу профільну школу?

Є кілька варіантів, які вже зараз, поки є ще добрих 8 місяців для прийняття родинами рішення, потрібно комунікувати:

✔ продовжити навчання за НУШ в іншому закладі освіти (академічному ліцеї), який потрапить в пілот. Перелік цих закладів має бути відомим уже в грудні. Це навряд чи буде проблемою у великих містах як-от Київ, Львів, Житомир, Чернігів тощо. Є висока ймовірність, що серед 150-ти пілотних закладів буде по одному в кожному великому місті. Принаймні це передбачено критеріями. Утім, можуть бути складнощі з невеликими громадами. А це вже питання довезення й безпеки і рішення тут має приймати сімʼя з огляду на свої можливості.

✔ продовжити навчання в будь-якому іншому академічному ліцеї, який не пілотує НУШ і навчає за старим державним стандартом. Тут можуть бути складнощі, повʼязані з адаптацією до системи, академічною різницею тощо. І навчання в старшій школі триватиме 2 роки, а не 3. Утім, таких ліцеїв значно більше, аніж пілотних. Багато з них уже десятиріччями мають сильну експертизу в профільному навчанні (фізико-математичні ліцеї, гуманітарні на кшталт УГЛ, з поглибленим вивченням іноземних мов тощо).

✔ продовжити навчання в своєму закладі, якщо засновником було прийнято рішення “донавчати” 10-11 класи, попри те, що в майбутній мережі заклад буде гімназією. Такі випадки є.

✔ брати для продовження навчання заклад профтехосвіти. На щастя, величезна кількість цих закладів зараз трансформується і осучаснюється. Аби вступити до деяких, потрібно подолати нічогенькі конкурси. Більшість батьків досі уявляють профтех як щось другосортне і не варте уваги, але покажіть їм приклади дійсно крутих профтехів, вони будуть приємно здивовані. Чернігівський професійний ліцей залізничного транспорту, Львівське вище професійне училище ресторанного сервісу та туризму — подібні є в кожному регіоні. Лише за 2024 рік у рамках проєкту “100 майстерень” вдалося оновити близько 90 профтехів. У 2025-му на це виділено понад 500 мільйонів з держбюджету. Словом, цей трек точно вартий уваги.

Чи можна в 10-й клас до пілотних ліцеїв набирати учнів, які в 1-9 класах не навчалися за програмами НУШ?

Так. Більшість майбутніх пілотних ліцеїв не пілотували НУШ у початковій і базовій школі. Відповідно і більшість дітей, які підуть в 10-й клас у вересні 2026, будуть “не НУШівськими”. До тих дітей, які прийдуть до вас із інших закладів, теж немає вимоги попередньо навчатися за НУШ. Усі НУШівці стартують 10-й клас уже у вересні 2027-го.

Чи може подаватися в пілот приватний заклад освіти?

Так і це вітається. Серед цьогорічної пілотної 30-ки є 2 заклади приватної освіти. Утім, на жаль, навряд чи приватні заклади освіти зможуть отримати державну субвенцію на покращення своєї інфраструктури (обладнання спеціалізованих кабінетів, лабораторій тощо).

Чи може подаватися в пілот ліцей із дистанційною формою навчання?

Так і це теж вітається, оскільки мета - відпілотувати різні формати. Сьогодні в Україні онлайн навчається приблизно 1 000 000 школярів.

Чи може подаватися в пілот ліцей із сільської місцевості?

Так. У пілоті має бути не менше як 25% академічних ліцеїв саме з сіл.

Чи будуть доплати вчителям, які беруть участь у пілоті, як це було в пілоті початкової школи (+20%)?

Наразі невідомо, але знаю, що МОН працює над тим, щоб це стало можливим.

Чи обовʼязково вчителі пілотних закладів освіти мають писати програми власних курсів?

Не обовʼязково. Вони можуть обирати з готових рішень, яких до вересня 2026-го вже буде чимало. Утім, ті вчителі, які мають ідеї, час і бажання, можуть створювати і викладати авторські курси в межах годин вільного вибору як для підсилення профілю, так і поза профілем (2-й і 3-й кошики державного стандарту).

Ну і наостанок з формальних вимог до тих закладів, які подаватимуться.

Критерії відповідності (обов’язкові)

✔ Заклад є ліцеєм і занесений до мережі, що забезпечуватиме профільну середню освіту за академічним спрямуванням у 2027/2028 навчальному році.

✔ Наявність / доступність укриття, що одночасно вміщує не менш як 35% учнів (для денної форми), або документальне підтвердження його будівництва / капітального ремонту.

✔ Не менше ніж 60 учнів у 9 класах (на 1 вересня 2025 року), крім закладів у гірській місцевості та з навчанням мовою корінного народу / національної меншини.

✔ Для ліцеїв без 9 класів — не менше ніж 60учнів 10 класів (на 1 вересня 2025 року).

Критерії пріоритетності

✔ Структура закладу (з початковою ланкою; з гімназією; відокремлений ліцей). Пріоритетизуються відокремлені ліцеї.

✔ Кількість учнівства одного року навчання: що більша кількість дітей, то вищий пріоритет;

✔ Кількість профільних кластерів для впровадження: що більше кластерів, то вищий пріоритет;

✔ Наявність унікальних характеристик (специфіка закладу освіти, посилена матеріально-технічна база тощо).

У другому етапі експериментального проєкту має бути представлено:

✔ мінімум по одному закладу з кожної області та м. Києва;

✔ мінімум один заклад з навчанням мовою корінного народу / національної меншини;

✔ мінімум два заклади в гірській місцевості;

✔ мінімум два ліцеї з лише дистанційною формою навчання;

✔ не менше ніж 25% закладів освіти – у сільській місцевості;

✔ мінімум два ліцеї з пансіоном;

✔ не менше ніж 10% — єдині заклади такого типу у своїй громаді з 2027 року;

✔ не менше ніж 35% — ліцеї з поглибленим STEM-навчанням

Реєстраційна форма для ліцеїв на пілот 2026. Ходіть, якщо готові.

А оці файні люди на фото допоможуть вам і вашим учителям не загубитися серед програм, матеріалів і підручників. А може й надихнуть на створення своїх.