Автор: Лілія Орел, юрист, психолог, суб'єкт підвищення кваліфікації
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про освіту» автономія - право суб’єкта освітньої діяльності на самоврядування, яке полягає в його самостійності, незалежності та відповідальності у прийнятті рішень щодо академічних (освітніх), організаційних, фінансових, кадрових та інших питань діяльності, що провадиться в порядку та межах, визначених законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 25 Закону України «Про освіту» засновник або уповноважений ним орган (особа) ‼️НЕ МАЄ ПРАВА ВТРУЧАТИСЯ в діяльність закладу освіти, що здійснюється ним у межах його автономних прав, визначених законом та установчими документами.
На офіційному сайті освітнього омбудсмена України надано роз’яснення щодо повноважень засновників закладів освіти та органів управління освітою: «Особливо хочемо звернути увагу на те, що новий Закон України “Про освіту” з 2017 року позбавив засновників та органи управління освітою права здійснювати частину повноважень, які були зазначені у старому законі. Тобто відповідно до закону, засновник та управління (відділи, департаменти) освіти тепер ‼️НЕ МАЮТЬ ПРАВА ЗДІЙСНЮВАТИ:
✅ управління навчальними закладами комунальної форми власності;
✅ координувати дії педагогічних, виробничих колективів;
✅ контроль за виконанням вимог щодо навчання дітей;
✅ участь у розробленні та реалізації варіативної складової змісту загальної середньої освіти;
✅добір, призначення на посаду та звільнення з посади педагогічних працівників державних і комунальних дошкільних, загальноосвітніх навчальних закладів».
Отже, керуючись вищевикладеним:
Засновники закладів освіти та органи управління освітою не наділені повноваженнями втручатися у внутрішню освітню діяльність закладу.
Вони не мають повноважень відвідувати навчальні заняття, а також вимагати доступу до онлайн-уроків. Такі дії суперечать принципу автономії закладу освіти, що гарантує його самостійність у питаннях академічної та освітньої діяльності.
Коментарі
Додати коментар