Автор: Віра Щеголь, директорка Боярського академічного ліцею “Гармонія” Боярської міської ради
Нещодавно на сторінках медіа “Нова українська школа” з’явилася авторська колонка вчительки математики Покровської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №9 Донецької області Ольги Ензельт “Реформа профільної школи: проблеми для освіти чи нові можливості для дітей і вчителів?”, яка ставить доречні питання щодо реформи профільної школи та академічних ліцеїв.
Пані Ензельт була учасницею сесії під час фестивалю “Вчителі майбутнього” у Львові. У ході цієї сесії відбулася дискусія, в якій я брала участь як директорка Боярського академічного ліцею “Гармонія”, одного із тридцяти закладів освіти в Україні, де пілотується старша профільна школа. За підсумками нашого обговорення на форумі колега висловила своє бачення, написавши авторську колонку, в якій стверджує, що у Боярському академічному ліцеї “доведеться запроваджувати шестиденку, бо інакше приміщень на все задумане може не вистачити”.
Мушу сказати, що, вочевидь, колега мене неправильно зрозуміла, бо під час панельної дискусії я сказала прямо протилежне: ми зараз вже багато років працюємо за шестиденним робочим тижнем і чекали на реформу, щоб хоч трохи розвантажити дітей, надавши їм реальну можливість вибору через скорочення кількості обовʼязкових предметів.
Чому у нас шестиденка - і чого ми прагнемо надалі?
Боярський академічний ліцей “Гармонія” Боярської міської ради і справді зараз працює шість днів на тиждень, а саме 10-11 класи. Із часів впровадження НУШ, коли кожен навчальний заклад може формувати свою освітню програму, навчальні плани індивідуально, відповідно до потреб, можливостей школи тощо, ми почали поступово переводити класи на п’ять робочих днів.
Бо мали бажання додавати більше годин на основні предмети. Бо всі учні ліцею з 5-го класу вивчали і вивчають другу іноземну мову. Бо створили у закладі ефективну систему допрофільної підготовки.
Натомість, через велику кількість годин на інші, неосновні предмети, змушені були вкладати це у шість робочих днів. Із появою НУШ, використовуючи конструктор створення навчального плану, обираючи інтегровані курси, ми змогли розподілити години і навантаження у п’ять робочих днів для учнів 5-7-х, 8-х пілотних класів.
В обговоренні на форумі я зазначила, що впроваджуючи у ліцеї диференційовані форми організації профільного навчання з 2008 року, коли кількість навчальних планів дорівнює кількості учнів 10-11 класів, коли навчання у старшій школі здійснюється за індивідуальними освітніми маршрутами, коли учні навчаються у міжкласних групах, об’єднуючись на вивчення профільних дисциплін, ми чекали змін у нормативних документах (маю на увазі Державний стандарт та Типову освітню програму).
Реформа старшої профільної школи передбачає зміни у підходах до організації освітнього процесу - це те, що ми вже напрацювали роками. А от новий типовий навчальний план дозволить нам задовольнити потреби наших учнів, їхній вибір, тим самим - зменшити тижневе навантаження, а в перспективі - поступово зменшити і кількість годин на обов’язкові предмети, а поступово - і кількість обов’язкових предметів (в 11-12-му класах), з можливістю заглиблюватись у профільні дисципліни, що розраховано на п’ять робочих днів.
Саме впровадження нової моделі профільної школи дозволить нам відмовитися від шестиденки
Це надасть і дітям, і вчителям більше можливостей як і для навчання, так і для педагогічної діяльності, щоб забезпечити високу якість освіти.
І на завершення. До 1 вересня 2027 року завдання управлінських команд академічних ліцеїв - ретельно опрацювати нормативно-правову базу старшої профільної школи. Потрібно визначитися із профілями закладу, навчитися організовувати навчання групами, а не класами, орієнтуючись саме на вибір учнів. Зрозуміти - що таке спецкурс в межах профілю, а що таке - спецкурс поза профілем. Розібратися із Типовим навчальним планом, формуючи свої. Наприклад, ми укладаємо навчальні плани для учнів 10-11-х класів, відповідно до їх вибору. У заяві до 10-го класу пропонуємо табличку, в якій зазначено перелік обов’язкових та вибіркових предметів із можливою кількістю годин. До прикладу, англійська мова - 2 години чи 5 годин; біологія - 2 год. або 6 год., а можливо обрати інтегрований курс “Природничі науки” і т.п. Учень обирає бажану кількість годин із запропонованих.
Таке навантаження дуже добре вкладається у п’ять робочих днів, тому не варто побоюватися реформи старшої школи: якщо все зробити так, як ця реформа пропонує, шість днів просто не знадобляться.
Коментарі
Додати коментар