Автор: Надія Майбогіна, к. е. н., учитель, data officer Poole High School, Велика Британія
Про те, наскільки концепції викладання мови в Британії та Україні (у даному випадку англійської в британських школах і української в українських) відрізняються одна від одної, я вже писала.
Якщо ідея реформувати мовну освіту і змістити її в більш практичну площину зацікавила вас, давайте розглянемо структуру та зміст британського шкільного екзамену на прикладі версії AQA і дізнаємось, що робить його функціональним і цілісним.
Слід зауважити, що мовний екзамен у Британії розробляється і проводиться не урядовими установами, а незалежними освітніми операторами (так званими exam-boards), основні з них AQA, Edexcel/Pearson, OCR, WJEC, які конкурують між собою, постійно удосконалюючи свої освітні продукти і підвищуючи до них довіру, а державі лишається тільки оплатити їхні освітні послуги.
Структура екзамену
Структура екзамену обумовлена двома основними цілями у вивченні мови: навчитися читати (секція А) та писати (секція Б).
Навичка читання охоплює процес від розпізнавання мовних символів до глибокого розуміння авторських смислів, прихованих «між рядків» у складних текстах.
Навичка письма включає створення текстів, що варіюються від простого написання символів до складних різноформатних робіт, здатних ефективно виконувати свою функціональну мету.
Водночас навички читання та написання художніх і нехудожніх текстів (листи, статті, промови, скарги тощо) суттєво різняться.
Тому екзамен поділяється на дві окремі частини: Paper 1 та Paper 2, які присвячені різним типам текстів. Ці частини проводяться у різні дні, щоб уникнути перевантаження як тих, хто складає екзамен, так і тих, хто його перевіряє.
Зміст екзамену
Складений від простого до складного, мовний екзамен за версією AQA містить всього 5 завдань (інші версії не сильно відрізняються). За своїм змістом екзамен суттєво відрізняється від того, чого нас учили в радянських та українських школах.
Якщо ми шукали в текстах думки автора, підсилювали наші інтерпретації аргументами, то тут задача складніше. Окрім глибокого занурення в авторську думку, треба підсилювати свої інтерпретації й аналізом використаних автором інструментів, відповідаючи на питання: «ЯК автор описує щось…» або «Як автор СТРУКТУРУЄ текст, описуючи щось». І під цими «як» маються на увазі десятки художніх засобів та мовних і структурних технік, більшість з яких ми в школах не вивчали.
Відповідно, завдання з написання власного тексту – це синтез і квінтесенція того, наскільки учень оволодів мистецтвом написання якісних текстів з усіма його атрибутами.
Розділ «Читання текстів»
На читання художнього тексту обсягом десь у 500-800 слів дається аж 15 хвилин! На екзамені з нехудожніх текстів дається два майже таких же за обсягом текстів, один з яких сучасний, а другий з XVIII-XIX століть, і все ті ж 15 хвилин.
Перші 4 завдання (вони трохи відрізняються в художній та нехудожній частинах), спрямовані на перевірку навички читання, а саме:
• Елементарне розпізнавання фактів щодо певної теми. На виконання дається 4 хв.
• Порівняння якогось соціального аспекту (як правило) у двох текстах: сучасному та несучасному. Очікується, що учень блискуче володіє як застарілою лексикою з текстів позаминулих століть, так і демонструє розуміння різних соціальних і історичних контекстів, на основі чого формулює узагальнений висновок. На виконання дається щедрих 9 хв.
• Розпізнавання думки автора та її інтерпретація через те «як автор описав…»: тон, темп тексту (все має бути обов’язково доведено), а також використані художні засоби (алітерація, алюзія, метафора, порівняння, парадокс, іронія і сарказм, риторичні питання, персоніфікація, ономатопоїчні фрази, ассонанси, сібіланси і ще з десяток, які британці відносять до основних, але про які я дізналась лише під час підготовки до екзамену). Письмові відповіді передбачають розгорнуте пояснення того, як використані інструменти допомагають автору описати щось, досягаючи своєї явної та прихованої мети. Тут є спокуса назбирати художні засоби, як гриби, а потім в паніці визначати, які з них «їстівні». Тому спочатку треба сформулювати відповідь на питання, а вже потім підкріплювати її техніками. Задача ускладнюється, коли в тексті йдеться про слона, а питання стосується запаху, який він випромінював, що вимагає вміння відокремити основне, про що питається, від загального фону. (На виконання дається 8-9 хв)
• Розпізнавання та інтерпретація авторського задуму через те «як автор структурував текст для опису чогось»: структурні техніки художніх текстів (основні з яких: cinematique - синематичні техніки, flashback – ретроспектива, foreshadowing – передвістя, recurring motifs – повторювані мотиви, frame narrative – рамкова розповідь, juxtaposition – зіставлення, linear/non-linear structure – лінійна/нелінійна структура, cliffhangers – напружена кінцівка / обірвана кінцівка, які вважаються must know, but not the least) або структурних компоненти функціональних текстів, що дозволяють досягти їхньої мети (переконати, надихнути, аргументувати, закликати тощо). На виконання дається 9 хв.
• Ще більшим викликом є завдання з порівняння якоїсь теми в кількох текстах (у випадку з функціональними текстами) та в одному тексті (у випадку з художнім) шляхом інтегрованого аналізу мовних та структурних технік. Найкращі відповіді демонструють здатність розпізнавати комплексний ефект різних засобів у різних перспективах (від деталей до глобального контексту), який створюють автори. На виконання завдання дається 16 (порівняння двох нехудожніх текстів) та 23 хв (аналіз художнього), тому якісне його виконання можливо лише за наявності багатого словникового запасу, який повинен бути в оперативній пам’яті та буквально «на кінчику ручки» та інтелектуальної зрілості учня, чого навчити простим «натаскуванням» неможливо.
А ось метод P.E.E.D. якраз саме натаскуванням і вмонтовується в підсвідомість учнів, адже саме таку відповідь очікує екзаменатор на завдання з аналізу текстів
Цей метод передбачає покроковий алгоритм:
1. Твердження (Point). Розпізнати художній засіб чи структурну техніку (наприклад, метафора на позначення розміру об’єкту або флешбек до дитинства героя), назвати сам термін.
2. Підтвердження (Evidence). Навести приклад, правильно навести цитату (чим коротше сформульоване використання цитати, тим краще), що доводить твердження.
3. Пояснення (Explanation). Пояснити, для чого використовується художній засіб або структурна техніка (наприклад, метафора використана для того, щоб підкреслити розмір об’єкту/силу почуття і допомогти читачу створити яскраву картинку сцени. А флешбек дає читачу глибше усвідомлення контексту сцени чи створює паузу перед action.)
4. Розвиток ідеї (Development). Ось це найскладніше, оскільки треба «зчитати» завуальований намір автора в більш широкому контексті або читати «між рядків», розпізнати, на що автор натякає, що часто можна зрозуміти лише через сукупність «підказок». Без пункту 4 учневі не бачити оцінки 7 і вище з максимальних 9.
Написання власного тексту
Якщо ви впорались з «читанням», що буквально на екзамені реалізується через «написання», і у вас не відвалилась рука, то вам буде майже не страшно написати і власний художній текст на 3-4 аркуші за заданою темою або картинкою так, щоб читач не міг відірватись від вашої нашвидкуруч (45хв) зліпленої гостросюжетної історії, під впливом контрольованого вами напруження, розмаїтої лексики, яка збуджує його уяву і буквально занурює у вирій подій, що розгортаються неодмінно в заданих екзаменатором умовах (пустеля чи гори, містичний ліс чи руїни розбомбленої будівлі), адже мета такого тексту – entertainment.
Сюжет має також бути обгорнутий у структуру, якою ви, невидимо для читача, водите його «за ніс» своєю віртуальною камерою, до якої він має неодмінно прилипнути, то наближаючи фокус, то віддаляючи в перспективу, а при цьому все ще продовжуючи жонглювати художніми засобами, що апелюють до всіх його 6 почуттів, впевнено відкриваючи його рот і не закриваючи до останніх рядків вашого шедевра.
На виконання завдання дається 45 хвилин, якщо ви їх не з’їли на попередніх етапах. Це можливо лише за надзвичайно розвиненої уяви, та уміння переводити її в якісний текст, що має просто виливатись з вас, що досягається виключно багаторічними читанням подібних текстів та практикою письма.
Написання функціонального тексту вимагає трохи іншого підходу, втім розслабитись навряд чи вдасться (благо, що художня та нехудожня частина екзаменів проводиться в різні дні). Якість такого транзакційного письма (transactional writing) визначається не менше, як досягненням мети тексту за заданою темою, форматом і аудиторією, звичайно за використання всіх перевірених на попередніх етапах технік: слухачі вашої промови мають «засукати рукави» і «об’єднати зусилля», потенційні клієнти встати в чергу за вашими товарами та послугами, виборці проголосувати за вас, а аудиторія вашої газети вирости в рази після прочитання вашої статті.
Блискавичне мислення та відточене до автоматизму письмо, які працюють синхронно, — і ви на коні.
Які мінімальні вимоги?
Кожне виконане завдання оцінюється за 4 рівнями якості, яка визначається не тільки аргументованою відповіддю, а й тим, наскільки витончену (sophisticated) лексику демонструє учень у відповідях. Щоб скласти екзамен, необхідно набрати більше 50% від сукупної кількості балів (вони потім перетворюються на стандартні для всіх екзаменів оцінки).
Кількість балів розподіляється рівномірно між двома секціями: 50% балів за завдання з перевірки читання (перші 4 завдання) та 50% балів за останнє завдання за написання власного тексту. Такі вимоги змушують учня написати хоча б частково останнє завдання – власний текст, від якого так хочеться втекти.
Цікаво, що граматика в перших 4 завданнях не перевіряється. Лише останнє завдання оцінюється на 60% за якісний зміст та структуру, а 40% за граматику (таким чином граматика становить лише 20% від загального результату).
Остаточна оцінка за екзамен визначається як середня між оцінкою за частину 1 (художні тексти) та частиною 2 (нехудожні тексти).
Ну що, готові реформувати український екзамен? Чи продовжимо й далі зубрити правила та численні виключення з них?
Коментарі
Додати коментар