Майже половина вчителів 5–6 класів не може пояснити суть реформи НУШ

45% українських вчителів, які сьогодні працюють з учнями 5–6 класів Нової української школи, не можуть пояснити зміст реформи НУШ та її відмінність від старої системи шкільної освіти.

Про це свідчать результати дослідження «Нова українська школа: виклики впровадження», здійсненого ГО «Смарт освіта» у партнерстві з фондом «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва.

Опитування учителів засвідчило, що у 40% освітян, які вже два роки працюють у 5–6 класах, де впроваджена реформа, мають поверхові знання про реформу НУШ.

Ще 5% учителів під час опитування зазначили, що вони недостатньо проінформовані про зміст реформи НУШ.

«Доволі велика частина опитаних не змогла б пояснити суть реформи НУШ. Нагадаємо, що реалізація Концепції НУШ у базовій середній освіті залишається актуальною темою підвищення кваліфікації для 34,5 % респондентів», – наголошують автори дослідження.

Окрім того, третина опитаних педагогів зазначила, що з упровадженням НУШ їхні методи та прийоми викладання не змінилися, або не змогли оцінити потенційні зміни.

При цьому трохи більше ніж чверть респондентів (26 %) вважає, що програма із запровадженням НУШ радше не змінилася чи не змінилася зовсім.

Автори дослідження припускають, що така відповідь може бути пов’язана ще й зі змістом конкретних модельних програм, які іноді багато в чому «копіюють» стару програму, тож це питання потребує подальшого дослідження.

Показовим є той факт, що опитані педагоги по-різному ставляться до реформи та її реалізації в початковій і середній школі.

Освітяни вважають, що в початкових класах реформа була добре впроваджена: опитані її схвалюють, у той час як реформу у 5–6 класах критикують.

Різницю респонденти пояснювали гіршим матеріально-технічним забезпеченням, слабшою підготовкою вчителів до впровадження реформи, браком виплат за впровадження реформи, які є для вчителів початкових класів.

Також на загальне ставлення до реформи НУШ впливала й оцінка впровадження реформи. Зокрема, освітяни висловлювали думки, що реформа не має чітких механізмів досягнення мети, оскільки копіює західний досвід без урахування українського контексту.

Водночас варто зауважити, що, згідно з даними цього ж опитування, майже всі вчителі, які працюють у 5-6 класах, пройшли підвищення кваліфікації для роботи в НУШ, незважаючи на брак фінансування.

96% вчителів вказали, що пройшли підвищення кваліфікації щодо роботи в Новій українській школі.

Найчастіше вчителі проходили курси з підвищення кваліфікації з упровадження нового Держстандарту в базовій середній школі в інститутах післядипломної педагогічної освіти або академіях неперервної освіти (85 %).

Окрім того, 6% учителів зізналися, що платили за отримання сертифіката без проходження курсів, однак ця кількість педагогів може сягати 16 %, адже ще 10 % обрали варіант «Складно відповісти» на питання про купівлю документа.