Що не так із Службою освітньої безпеки? Думка директора школи

Автор: Оксана Проскура, директорка Гімназії східних мов

Медіа “Нова українська школа” 6 березня оприлюднило відповіді МОН та МВС на запитання щодо Служби освітньої безпеки в закладах освіти. Я уважно прочитала ці відповіді, бо вони дуже важливі для мене як для керівника, головне задання якого – безпека всіх, хто навчається і навчає.

Як директор школи, я маю оцінювати роботу Служби освітньої безпеки (СОБ) через призму чинного законодавства України, зокрема Закону “Про освіту”, Закону “Про повну загальну середню освіту” та нормативних документів, що гарантують права учасників освітнього процесу.

Офіцери СОБ здійснюють контроль території школи, реагують на небезпечні ситуації, допомагають під час евакуацій, запобігають булінгу та навчають учнів безпечної поведінки. Однак у деяких аспектах їхня діяльність може виходити за межі компетенцій, визначених освітнім законодавством.

Освітній процес не є каральним середовищем, а шкільний простір має залишатися психологічно комфортним. Якщо контроль здійснюється методами тотального нагляду, це може обмежувати права дитини на вільне пересування та особистий простір. Закон “Про освіту” передбачає створення безпечного середовища, але не шляхом постійного спостереження, що може психологічно тиснути на учнів.

Допомога дітям у складних ситуаціях, пов’язаних із булінгом, правопорушеннями чи загрозами, належить до компетенцій психологічної служби закладу освіти. Інспектори СОБ не мають права виконувати функції психолога без відповідної кваліфікації. Опитування чи розмови з учнями щодо булінгу, домашнього насильства або інших проблем без згоди батьків і присутності фахівців можуть порушувати права дитини на приватність.

Протидія булінгу є відповідальністю педагогічної ради та комісії з розгляду таких випадків. Втручання інспекторів СОБ у цей процес без належного правового підґрунтя може суперечити законодавству. Дисциплінарні заходи ухвалює адміністрація школи спільно з батьками та соціальними службами, а не представники силових структур.

Запобігання небезпечним звичкам серед учнів, таким як вживання алкоголю чи наркотичних речовин, є частиною освітньо-виховного процесу, який реалізується педагогічним колективом та шкільною соціально-психологічною службою. Контроль за магазинами поблизу школи щодо продажу алкоголю підліткам є обов’язком правоохоронних органів, а не шкільних інспекторів.

Школа – це не силовий простір, а місце навчання, розвитку та формування особистості. Основними принципами освіти є довіра, співпраця та недискримінація. Впровадження служби безпеки у навчальний заклад має бути чітко врегульоване та погоджене з Міністерством освіти і науки України, щоб не допустити психологічного тиску на учнів і педагогічний колектив.

Будь-яка діяльність СОБ має відповідати Конституції України, Закону “Про освіту”, Закону “Про повну загальну середню освіту” та забезпечувати права учнів і педагогічних працівників без порушення принципів гуманної освіти. Важливо, щоб функції служби безпеки були чітко розмежовані з обов’язками педагогів, адміністрації та психологічної служби, забезпечуючи ефективну співпрацю без порушення прав учасників освітнього процесу.

У пункті 2 тексту НУШ “Відповіді МОН та МВС на запитання щодо Служби освітньої безпеки” є кілька суперечностей, які можуть викликати питання щодо взаємодії інспектора СОБ із закладом освіти.

1. Взаємодія на основі партнерства та відсутність підпорядкування

У тексті зазначено, що інспектор СОБ є партнером школи у створенні безпечного середовища та працює у співпраці з керівництвом, учителями та батьками. Однак одразу наголошується, що він не підпорядковується директору школи, оскільки є працівником поліції.

📌 Суперечність:

✔ Якщо інспектор СОБ не підпорядковується директору школи, виникає питання про механізм ухвалення рішень щодо його діяльності в закладі освіти.

✔ Якщо школа не може впливати на роботу інспектора, то як можна говорити про реальне партнерство?

✔ У разі конфліктної ситуації між учнями, батьками чи вчителями хто відповідальний за рішення, якщо СОБ не зобов’язаний звітувати перед керівництвом школи?

2. Відсутність штатної посади інспектора СОБ, а також його робота в школі

У тексті йдеться, що посада інспектора СОБ не належить до штатного розпису школи і його введення до штату ЗЗСО не передбачене. Водночас зазначається, що будь-які заходи, які він проводить, відбуваються у співпраці з педагогічним колективом.

📌 Суперечність:

✔ Якщо поліцейський не є штатним працівником школи, то на яких підставах він проводить заходи для учнів?

✔ Якщо директор школи не має повноважень ухвалювати рішення щодо його діяльності, то як забезпечується контроль за змістом профілактичних заходів?

✔ Чи погоджує адміністрація школи проведення заходів, чи поліцейський діє самостійно?

3. Відсутність обов’язку звітувати та діяльність у закладі освіти

У тексті йдеться, що інспектор СОБ не повинен звітувати перед керівником закладу освіти за формальними процедурами, оскільки не входить до складу школи.

📌 Суперечність:

✔ Якщо поліцейський діє у школі, взаємодіє з учнями та впливає на освітній процес, то хто несе відповідальність за його дії?

✔ Якщо він не зобов’язаний звітувати перед керівником школи, то як директор може контролювати та оцінювати ефективність його роботи в межах закладу освіти?

✔ Чи є чітко визначений механізм комунікації, якщо школа не погоджується з певними методами роботи інспектора?

4. Законодавча невизначеність меж повноважень

У тексті зазначено, що інспектор СОБ виконує свої службові обов’язки відповідно до законодавства. Проте немає чіткого пояснення, які саме законодавчі акти регулюють його діяльність у школі.

📌 Суперечність:

✔ Чи визначені у законодавстві чіткі межі компетенцій інспектора СОБ у школі?

✔ Чи може адміністрація школи відмовитися від співпраці, якщо методи роботи інспектора не відповідають освітнім принципам закладу?

✔ Як регулюється доступ інспектора до конфіденційної інформації про учнів, якщо він не є частиною освітньої системи?

Висновок

Текст містить невідповідності між поняттями “партнерство” і “відсутність підпорядкування”, “співпраця” і “відсутність контролю”. Основне протиріччя полягає в тому, що:

✔ інспектор СОБ виконує функції в межах школи, але не підпорядковується керівництву школи;

✔ школа не має механізму контролю за його діяльністю, але повинна з ним співпрацювати;

✔ його заходи проводяться в школі, але відсутня чітка звітність перед адміністрацією.

Для усунення цих суперечностей потрібно чітко визначити у законодавстві межі повноважень інспектора СОБ у школі, порядок його взаємодії з адміністрацією та відповідальність за прийняті рішення.