Учителі української літератури найчастіше обирають модельну програму, яка майже на 70 % збігається за змістом зі старою: результати дослідження

Загальний підхід до укладання модельних програм з української мови та літератури за стандартом “НУШ” майже не відрізняється від того, що використовувався при їх створенні за попереднім державним стандартом. Зокрема, у підході до вивчення дисциплін переважає теорія над практикою, а “мовна” складова так само домінує над “мовленнєвою”.

Про це йдеться в “кабінетній частині” великого дослідження ““Нова українська школа” в 5–6-х класах: виклики впровадження”, яке здійснила ГО “Смарт освіта” за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.

Ознайомитися з повним текстом дослідження всі охочі можуть за посиланням.

Зокрема, із трьох модельних програм з української літератури для 5–6-х класів, які наразі існують, педагоги найчастіше обирають ту, що майже на 70 % збігається за змістом зі “старою програмою”.

На думку дослідників, така “відданість” педагогів старим підходам може бути зумовлена низкою чинників:

✔ освітяни не мають достатньо часу на опанування нового матеріалу;

✔ вчителі можуть не розуміти як і навіщо викладати “по-новому”;

✔ педагоги бояться помилитися під час викладання нового матеріалу;

✔ частини творів, які вміщені в програмах, немає у вільному доступі (зокрема, і в продажі).

Крім того, передбачалося, що модельні програми за новим стандартом стануть більш розвантаженими. Однак цього не відбулося ні на рівні кількості запропонованих творів, ні на рівні теоретичного матеріалу, який їх супроводжує. Так у 5-х класах раніше вивчали 31 обов’язковий твір різних жанрів, у трьох нових модельних програмах їхня кількість становить 28, 38 і 44 відповідно.

Щоправда, програми передбачають читання деяких творів у скороченому варіанті, що може все ж створити ілюцію розвантаження. Втім, такий підхід прямо суперечить глобальній меті, визначеній у програмах “НУШ” з літератури: навчитися осягати літературний твір як художнє ціле.

Крім того, не всі модельні програми за новим стандартом укладені з урахуванням міжпредметних зв’язків. Зокрема, у програмі за редакцією Яценко з української літератури для 7-9-х класів школярам і школяркам пропонують вивчати літературу ХХ–ХХІ століть у хронологічному порядку. Однак на уроках з історії України й світу учні й учениці цих класів ще не розглядають відповідні періоди.

Складнішою є ситуація зі створенням власних програм. За свідченнями 600 учителів і учительок, які взяли участь у дослідженні, їх до такої діяльності мотивувала б наявність вільного часу (на це вказали 50% опитаних). Про мотивацію у вигляді доплат вказали 35% опитаних.

На думку авторів дослідження, через втому й виснаження, українські педагоги зараз потребують більше готових рішень, ніж автономії й можливості реалізувати творчий потенціал. Крім того, частині вчителів може бракувати знань щодо того, як розробити програму “з нуля” чи адаптувати модельну для власних потреб.