Він мав неймовірне почуття гумору, співуклав словник і боровся за українську мову — усе це про Валер’яна Підмогильного. Нині розповідаємо маловідомі факти з життєпису письменника — гайда дізнаватись нове.
Був напрочуд емпатійним
Письменник Юрій Смолич характеризував Валерʼяна Підмогильного як чутливу та співчутливу людину. «І ще одна рисочка — думаю, позитивного полюса, а буває й негативного, бо призводить раз у раз до всякого: Валеріан надто легко зворушувався, а де в чому був схильний попросту “умиляться”. Його розчулювало мало не до сліз спостереження будь-якого шляхетського вчинку», — пригадував він.
Допомагав українцям під час Голодомору
На початку 1930-х років Валерʼян Підмогильний разом із родиною переїхав до Харкова, до будинку «Слово». Це будівля, яку спорудили з ініціативи українських письменників, вона мала слугувати прихистком для митців, але згодом саме її мешканці стали першими жертвами хвилі репресій із боку радянської влади в 1930-х.
У той час в Україні почався й Голодомор, і Валерʼян Підмогильний став одним з організаторів їдальні в письменницькому будинку. «...Валер’ян Підмогильний взяв на себе в тих умовах дуже важку місію. Він був одним з ініціаторів створення у “Слові” спеціальної письменницької їдальні, що врятувало багатьох від справжніх бід. Валер’ян Підмогильний не шкодував для столової ні сил, ні часу. У нього були зв’язки в селах, він часто туди їздив, шукав допомоги у приятелів, щось закупляв, обмінював, робив запаси, і ми з ним відчували себе як за кам’яною стіною», — розповідав син прозаїка Дмитра Бедзика — Юрій.
Перекладав художні тексти
Ще юнаком Валерʼян Підмогильний вивчав французьку та німецьку мови в Катеринославському училищі. Відтоді він захопився художнім перекладом і присвятив цій справі чимало часу. У його доробку — переклади творів французьких письменників Анатоля Франса, Оноре де Бальзака, Гі де Мопассана, Вольтера, Альфонса Доде, Клода Адріана Гельвеція, Гюстава Флобера, Віктора-Марі Гюго, Жуля Ромена, Жоржа Дюамеля та філософа Дідро.
Дбав про чистоту мови
Сучасники Валер’яна Підмогильного згадували, що для письменника чистота мови мала важливе значення, а його словниковий запас вирізнявся особливим багатством. Письменниця Докія Гуменна пригадувала: «Підмогильний — визнаний знавець українських мовних нюансів. А я завжди дуже вразлива до них і хапаю, де що можу. І тут зайшла маленька дискусія, поки ми дійшли до їдальні. Підмогильний казав, що треба вичищати літературну мову від усяких провінціалізмів і льокалізмів, бо літературна мова вже така розроблена й розвинена, що вони вже нам непотрібні…». А ось Таїсія Коваленко, сестра дружини Євгена Плужника, зазначала про письменника: «Мова в нього була добірна, літературна… Причому він завше стежив за мовою».
Став співавтором словника
Валер’ян Підмогильний був співукладачем словника «Фразеологія ділової мови». У ньому автори переклали українською мовою російські слова та звороти, які в той час використовували в діловому мовленні. «Гостру потребу на систематизовану фразеологію української ділової мови відчуваємо аж надто гостро по наших установах. Відбувши курси українізації, засвоївши елементи морфології української мови та її синтакси, радянський службовець, проте, безсилий проти “мовних штампів” звиклої російської мови, не маючи під рукою не тільки остаточно фіксованої української ділової фразеології, а навіть того матеріалу, що давав би йому хоч навід, коли не нормативну відповідь», — так укладачі пояснили появу словника.
Стендапив, що аж гай шумів
Знайомі Валерʼяна Підмогильного відзначали його «тонке почуття гумору, а похідне від нього — іронічне ставлення до себе». Письменник Юрій Смолич писав про товариша: «Мушу відзначити: розмови наші з Валеріаном не відбувалися в похмурих тонах, не ковзали по сумних і гірких сюжетах: з Валеріана був надзвичайно легкий, навіть веселий співрозмовник, він охоче шукав райдужних барв у всьому довкола, залюбки звертався і до смішного…».
Використані світлини:
2. proslovo.com
Колажі: Олена Ковальчук
Коментарі
Додати коментар