Мовно-літературна освітня галузь (іншомовна освіта) у 8 класі НУШ: реалізація Держстандарту та навчального плану

Готуємось до початку 2025/2026 навчального року

Щоби підтримати вчителів у процесі підготовки до наступного етапу впровадження реформи НУШ у 2025/2026 навчальному році, наша команда підготувала комплексний матеріал, присвячений особливостям реалізації мовно-літературної освітньої галузі (іншомовна освіта) в 8 класі. У ньому ми зібрали ключову інформацію про чинну нормативну базу, зокрема про вимоги Держстандарту, розподіл навчального навантаження та умови поділу класів на групи.

Навчальний план для 8-х класів з українською мовою навчання

Із 2025/2026 навчального року учні 8-х класів навчатимуться за оновленою Типовою освітньою програмою, затвердженою наказом МОН від 09.08.2024 №1120.У межах цієї програми впроваджується Типовий навчальний план (ТНП), який визначає:

• орієнтовний перелік навчальних предметів та інтегрованих курсів для реалізації кожної освітньої галузі, а також орієнтовний перелік міжгалузевих інтегрованих курсів;

• розподіл   навчального   навантаження   за   роками   навчання між навчальними предметами / інтегрованими курсами, яке орієнтоване на діапазон  мінімальної та  максимальної  кількості  годин  у  межах  кожної  освітньої  галузі;

• години навчального навантаження для перерозподілу між освітніми компонентами (це різниця між сумарною мінімальною кількістю годин для  відповідного  року  навчання і гранично допустимим річним навчальним навантаженням). 

Кількість  годин  на  вивчення  окремих  навчальних  предметів та  інтегрованих  курсів  у  ТНП орієнтована на мінімальну кількість навчальних годин, визначену Держстандартом.

Діапазон навчального навантаження для вивчення навчальних предметів мовно-літературної освітньої галузі становить: 

• мінімальна кількість годин – 8 годин;

• максимальна – 12 годин;

• різниця по галузі – 4 години.

На вивчення іноземної мови передбачено 3 години.

Заклад освіти може включити до навчального плану другу іноземну мову як вибірковий освітній компонент за рахунок годин навчального навантаження для перерозподілу (не менше 2-х годин на тиждень). 

Заклад освіти може додавати в навчальний план і інші вибіркові освітні компоненти, навчальні програми яких:

• отримали  гриф  «Рекомендовано  Міністерством  освіти  і  науки  України»  / «Схвалено для використання в освітньому процесі» в установленому порядку;

• розроблені закладом освіти на основі модельної навчальної програми і затверджені педагогічною радою.

Години навчального навантаження для перерозподілу між освітніми компонентами можна використовувати для:

• збільшення кількості годин на обов’язкові освітні компоненти до максимальної кількості годин для відповідної освітньої галузі;

• вивчення вибіркових освітніх компонентів;

• для проведення індивідуальних консультацій і групових занять, зокрема для подолання втрат у навчанні.

Рішення про перерозподіл годин між освітніми галузями, навчальними предметами та/або інтегрованими курсами ухвалює педагогічна рада, яка затверджує освітню програму закладу освіти.

Поділ класів на групи під час вивчення предметів мовно-літературної галузі: оновлені вимоги з 2025 року

Наказом МОН від 03.06.2025 №808 внесено зміни до низки нормативних документів, зокрема до наказу від 20.02.2002 №128, який регламентує Порядок поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у закладах загальної середньої освіти.

Оновлений порядок містить чіткі критерії кількості учнів для поділу на групи за такими навчальними предметами: 

• іноземні мови, які не є мовами навчання в закладі, а вивчаються як предмет - якщо у класі навчаються понад 27 учнів;

• різні іноземні мови в одному класі – створюються дві групи з кількістю не менше 8 осіб у кожній або шляхом створення міжкласних груп.

Реалізація Держстандарту: орієнтири для оцінювання результатів навчання учнів у мовно-літературній освітній галузі (іншомовна освіта) 

Ця освітня галузь включає 3 групи споріднених результатів навчання школярів, а саме:

І. Сприймання усної інформації та письмових текстів іноземною мовою в умовах безпосереднього та опосередкованого міжкультурного спілкування

У цій групі компетентнісний потенціал галузі реалізується через такі загальні результати навчання учнів: 

• Сприймання усної інформації. Передбачається, що у ході вивчення іноземної мови протягом базового циклу учні навчаться розуміти розмову між іншими особами, інформацію, висловлену особою для аудиторії, зміст оголошень та інструкцій та аудіозаписи, якщо мовлення чітке та повільне. Також конкретним результатом навчання визначено вміння учнів сприймати усну інформацію з відеозаписів, телевізійних програм або фільмів.

• Сприйняття письмового тексту. Конкретними результатами навчання учнів визначено їхнє розуміння прочитаної особистої кореспонденції та письмового тексту, здійснення пошуку необхідної інформації, сприймання прочитаного тексту, виокремлення інформації та аргументації, читання простих чітких інструкцій та текстів, якщо використані в них мовні засоби належать до сфери повсякденного спілкування.

• Використання ефективних стратегій сприйняття усної інформації та письмового тексту. Передбачається, що у ході вивчення навчального предмета школярі навчаться ідентифікувати окремі факти та здогадуватись про значення невідомих слів із контексту.

ІІ. Взаємодія з іншими особами в усній і письмовій формі та в режимі реального часу через засоби іноземної мови

У цій групі компетентнісний потенціал галузі реалізується через такі загальні результати навчання учнів: 

• Здійснення усної взаємодії. Конкретними результатами навчання школярів є їхня участь у бесідах і дискусіях на теми, що стосуються особистих інтересів або повсякденного життя, цілеспрямована співпраця зі співрозмовником, здійснення усної взаємодії з метою отримання товарів і послуг та обмін інформацією з використанням простих мовних засобів.

• Здійснення письмової взаємодії. У ході базового циклу навчання учні мають навчитись взаємодіяти письмово, надавати просту актуальну інформацію в особистих листах і взаємодіяти через написання записок, повідомлень та заповнення бланків. 

• Здійснення онлайн-взаємодії. Навчальний прогрес характеризується тим, що школярі здійснюють  онлайн-взаємодію у формі розмови та простої дискусії й цілеспрямовано налагоджують онлайн-співпрацю в різних ситуаціях повсякденного життя.

• Використання ефективних стратегій здійснення взаємодії (в усній, письмовій формі та онлайн-взаємодії). Держстандартом визначено, що школярі мають навчитись ініціювати, підтримувати та закінчувати розмову і просту дискусію, ставити запитання під час виконання спільного завдання та просити уточнити, роз’яснити деталі отриманої інформації.

ІІІ. Надання інформації, висловлювання думок, почуттів та ставлень іноземною мовою

У цій групі компетентнісний потенціал галузі реалізується через такі загальні результати навчання учнів: 

• Усне висловлювання власних думок, почуттів, ставлень та позицій. Держстандартом встановлено, що школярі мають навчитись розповідати про людей, навколишній світ та побут з урахуванням власного досвіду, надавати інформацію співрозмовникові  під час тривалого монологу, висловлювати та обґрунтовувати власну думку, наводити аргументи та виступати перед аудиторією з підготовленою промовою.

• Висловлення своїх думок почуттів, ставлень та позицій у письмовій формі. Навчальний прогрес характеризується тим, що учні вміють писати прості зв’язні тексти на знайомі теми, що входять до сфери особистих інтересів, та поєднувати окремі короткі елементи письмового висловлювання, упорядковуючи послідовність опису.

• Використання ефективних стратегій побудови висловлювання в усній та письмовій формі. У ході базового циклу навчання школярі мають навчитися складати план усного або письмового висловлювання з використанням нового мовного і мовленнєвого матеріалу, підтримувати розмову, допомагаючи співрозмовникові добирати необхідний мовний і мовленнєвий матеріал з урахуванням його емоційного стану, зауважувати та виправляти власні мовні помилки, уникаючи непорозуміння.