Відповідаємо на питання про навчання дітей з ООП: повторний рік, сімейна форма, відмова відкривати інклюзивний клас

Відповідаємо на питання про навчання дітей з ООП: повторний рік, сімейна форма, відмова відкривати інклюзивний клас

Сьогоднішня добірка питань для юридичного розʼяснення присвячена навчанню дітей з ООП в інклюзивних класах. Зокрема, ви знайдете відповіді на такі питання:

✔ чи може інклюзивний клас працювати без асистента вчителя?

✔ що робити, якщо адміністрація школи не відкриває інклюзивний клас?

✔ скільки часу на уроці вчитель має відводити на роботу з дитиною з ООП?

✔ якщо єдиний учень з ООП переходить на сімейну форму, чи залишається клас інклюзивним?

✔ чи можна залишити дитину з ООП на повторний рік? які документи оформити адміністрації?

Нагадаємо, що деякі питання навчання дітей з особливими освітніми потребами “Нова українська школа” вже висвітлювала в попередніх розʼясненнях:

Зарахування/переведення дитини з ООП, скасування висновку ІРЦ та заміна асистента – відповіді на питання батьків;

Незгода з висновком ІРЦ, корекційні заняття, переведення на домашнє навчання та інші питання освіти дітей з ООП;

Зони відповідальності на уроках та поза ними асистента вчителя, асистента дитини та вчителя – юридичне розʼяснення;

Вимоги та обов’язки асистента вчителя/дитини та логопеда – юридичне розʼяснення;

Шкільні логопеди: про години роботи, кількість дітей у групі та вимоги до посади.

1. Адміністрація школи не створює інклюзивний клас, пояснюючи це тим, що немає фахівця на посаду асистента вчителя. Що робити класному керівнику? Чи можлива робота вчителя без асистента?

Закон України “Про освіту” зобов’язує адміністрацію закладу відкрити інклюзивний клас у випадку звернення учня/учениці з особливими освітніми потребами:

У разі звернення особи з особливими освітніми потребами або її батьків, заклад освіти утворює інклюзивний клас та/або групу в обов’язковому порядку” (частина 2 статті 20 ЗУ “Про освіту”).

Отже, інклюзивний клас має бути відкритий, якщо було відповідне звернення батьків/законних представників. Якщо таке звернення є, проте клас не відкрили – це пряме порушення норми Закону, за що керівник закладу освіти може бути притягнутий до відповідальності. Якщо ж такого звернення від батьків/законних представників не було – підстав для відкриття інклюзивного класу немає.

Власне, посада “асистент вчителя” може з’явитися в штатному розписі лише після того, як було ухвалене рішення про відкриття інклюзивного класу. Забезпечити фахівця на цю посаду є обов’язком керівника закладу освіти та управління освіти: “Органи державної влади, органи місцевого самоврядування та заклади освіти створюють особам з особливими освітніми потребами умови для здобуття освіти нарівні з іншими особами, шляхом належного фінансового, кадрового, матеріально-технічного забезпечення та забезпечення універсального дизайну та/або розумного пристосування, що враховує індивідуальні потреби та можливості таких осіб, визначені в індивідуальній програмі розвитку” (пункт 4 статті 19 Закону України “Про освіту”).

Законодавство не передбачає зупинки навчання в інклюзивному класі в тому випадку, коли відсутній асистент вчителя. Тож фактично інклюзивний клас може працювати навіть за умови відсутності асистента вчителя якийсь час.

2. Скільки часу вчитель має виділяти на уроці учневі з ООП?

Законодавство не визначає норми часу, відведеного на кожного учня на уроці, незалежно від його потреб. Адже навчання дитини з ООП – це комплекс умов, які має створити заклад освіти для ефективного навчання дитини. Водночас усі ці умови законодавство визначає не як преференції для дитини з ООП, а як забезпечення рівного доступу до здобуття загальної середньої освіти, у тому числі шляхом

✔ “викладання навчальних предметів (інтегрованих курсів) способами, що є найбільш прийнятними для осіб відповідного віку, у тому числі шляхом адаптації / модифікації змісту навчальних предметів (інтегрованих курсів) для осіб з особливими освітніми потребами;

використання розвиваючих засобів і методів навчання, що враховують особливі освітні потреби учнів та сприяють успішному засвоєнню змісту навчання і розвитку дитини” (абзаци 7, 8 частини 1 статті 9 Закону України “Про повну загальну середню освіту”).

Також, “відповідно до індивідуальних особливостей освітньої діяльності для кожного учня з особливими освітніми потребами, який навчається в інклюзивному класі, у порядку, визначеному законодавством, складаються індивідуальна програма розвитку та індивідуальний навчальний план (за потреби)”. Це визначено частиною 4 статті 26 Закону України “Про повну загальну середню освіту“.

Ця індивідуальна програма розвитку визначає перелік необхідних дитині психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг, що надаються індивідуально та/або в груповій формі.

Також “особистісно орієнтоване спрямування освітнього процесу для учня з особливими освітніми потребами забезпечує асистент вчителя” (частина 6 статті 26 Закону України “Про повну загальну середню освіту“).

Отже, якщо відчувається брак уваги до дитини з ООП безпосередньо на уроці, проблема може бути в тому, що в якомусь із перерахованих аспектів є недопрацювання закладу освіти й навряд чи їх можна виправити простим збільшенням часу, який вчитель має приділити на уроці персонально дитині з ООП.

3. Якщо учня з ООП (єдиний в інклюзивному класі) переводять на індивідуальну форму навчання, то чи залишається цей клас інклюзивним?

Інклюзивний клас утворюється у випадку, якщо до закладу освіти звернулися батьки учня/учениці з особливими освітніми потребами. Тобто клас є інклюзивним, тому що в ньому є дитина з ООП. Якщо ж дитина більше не потребує підтримки під час навчання, або перевелася до іншого закладу чи на іншу форму навчання, а в класі більше немає учнів з особливими освітніми потребами – клас перестає бути інклюзивним.

У МОН надали роз’яснення із цього питання у своїх методичних рекомендаціях на 2020/2021 навчальний рік. Вважаємо, що вони цілком прийнятні й зараз, оскільки принципово законодавство щодо інклюзії не змінювалося: “Якщо дитина з особливими освітніми потребами з певних причин переходить з інституційної на індивідуальну форму здобуття освіти, клас, до складу якого входить така дитина, не вважається інклюзивним” (Інструктивно-методичні рекомендації щодо організації навчання осіб з особливими освітніми потребами в закладах загальної середньої освіти у 2020/2021 навчальному році).

4. Мама хоче залишити на повторний курс навчання дитину з дитячим аутизмом у 4 класі. Які документи має оформити заклад? Чи оцінюється така дитина?

Законодавство дає можливість продовжити тривалість навчання для дітей з ООП: “тривалість здобуття повної загальної середньої освіти особами з особливими освітніми потребами, які навчаються в інклюзивних класах, може бути продовжена на один рік на рівні початкової освіти та/або на один рік на рівні базової середньої освіти відповідно до індивідуальної освітньої траєкторії“. Про це йдеться в підпункті 1 пункту 1 Постанови КМУ від 23.04.2003 р. № 585 “Про встановлення тривалості здобуття освіти в закладах загальної середньої освіти для дітей з особливими освітніми потребами“.

Також цією постановою визначено, у які терміни та в якому порядку ухвалюється таке рішення: “Потреба щодо продовження тривалості навчання визначається командою психолого-педагогічного супроводу не пізніше ніж за пів року до завершення навчання, що зазначається в протоколі засідання, та є підставою звернення до інклюзивно-ресурсного центру для повторної комплексної оцінки розвитку дитини.

На підставі висновку про повторну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини, виданого інклюзивно-ресурсним центром, та заяви одного з батьків (іншого законного представника) дитини рішення про продовження тривалості навчання приймається педагогічною радою та вводиться в дію наказом керівника закладу освіти” (абзаци 2, 3 підпункту 1 пункту 1 тієї ж Постанови КМУ № 585).

Аналогічні роз’яснення можна знайти й у розділі “Щодо повторного курсу навчання” методичних рекомендацій МОН “Про організацію освітнього процесу дітей з особливими освітніми потребами у 2023/2024 навчальному році“.

Законодавство не визначає випадки з продовження тривалості навчання як виняткові. Тобто підстав не проводити оцінювання дитини немає.

Тож варто користуватися загальними нормами щодо оцінювання: “Оцінювання результатів навчання учнів у закладах освіти здійснюється за системою та загальними критеріями оцінювання, затвердженими МОН, та з урахуванням індивідуального навчального плану (за наявності)” (пункт 21 Порядку організації інклюзивного навчання в закладах загальної середньої освіти).

5. До якого класу може навчатися дитина з ООП (категорія порушення опорно-рухового апарату, функціональні труднощі)?

Діти з особливими освітніми потребами мають право на здобуття повної загальної середньої освіти, як і всі діти, які мешкають на території нашої держави: “Кожному громадянину України, іншим особам, які перебувають в Україні на законних підставах, а також кожній дитині незалежно від підстав її перебування в Україні гарантується безоплатне здобуття в державних та комунальних закладах освіти повної загальної середньої освіти на кожному її рівні за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів один раз протягом життя” (частина 3 статті 6 Закону України “Про повну загальну середню освіту”).

Також законодавство забороняє дискримінацію за будь-якими ознаками в доступі до здобуття повної загальної середньої освіти: “Право на здобуття повної загальної середньої освіти гарантується незалежно від віку, статі, раси, кольору шкіри, стану здоров’я, інвалідності, особливих освітніх потреб, громадянства, національності, політичних, релігійних чи інших переконань, місця проживання, мови спілкування, походження, сімейного, соціального та майнового стану, складних життєвих обставин, наявності судимості, а також інших обставин та ознак”. Про це читаємо в частині 2 статті 7 Закону України “Про повну загальну середню освіту“.

Термін “повна загальна середня освіта” означає всі рівні освіти: “повна загальна середня освіта – систематизована та передбачена відповідними державними стандартами сукупність результатів навчання і компетентностей, здобутих особою на рівнях початкової, базової середньої та профільної середньої освіти” (пункт 12 частини 1 статті 1 Закону України “Про повну загальну середню освіту”).

Отже, дитина з ООП може навчатися в закладі загальної середньої освіти до 11 (12) класу.

Також звернемо увагу, що зарахування учнів з ООП до закладу освіти “здійснюється згідно з Порядком зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженим МОН”. Тобто на загальних підставах, якщо йдеться про вступ до ліцею після закінчення гімназії, чи вступ до гімназії після закінчення початкової школи (якщо це різні заклади освіти) (пункт 4 Порядку організації інклюзивного навчання в закладах загальної середньої освіти).

Роман Бондаренко, юрист ГО “БАТЬКИ SOS”, спеціально для “Нової української школи”

Титульне зображення: shutterstock.com

Довідково:

Цей матеріал був представлений ГО “Смарт освіта” в рамках Програми сприяння громадській активності “Долучайся!”, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст матеріалу є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів і не обов’язково відображає погляди USAID або уряду США.

Джерело:

Вподобайкі:

0
0
0
0

Коментарі

Поки що немає коментарів. Будьте першим, хто поділився своєю думкою!

Додати коментар

Новини:

Поділитися: